К
—
<span>[к</span><span>]</span>
— согл., глух., тв.
о
—
<span>[о<span>´</span></span><span>]</span>
— гл., ударн.
р
—
<span>[р’</span><span>]</span>
— согл., зв. непарн., мягк.
е
—
<span>[ь</span><span>]</span>
— гл., безуд.*
н
—
<span>[н’</span><span>]</span>
— согл., зв. непарн., мягк.
ь
—
<span>[–</span><span>]</span>
Ніщо не вічне, брати себе в руки, сам не в собі, тільки його й бачили
Однотонне життя
душа марлі
перший дух
другий дух
третій дух
нарозумлення
добрі справи
висновок
"Ура,перерва! " - закричали учні після довгого уроку біології.
Ми не хотіли отримати погану оцінку,але нам це судилось.
Одне діло ризикнути,а інше спробувати.
Яка прекрасна та гармонійна наша мова.
Ти не забувай,друже,учитись потрібно не тільки тим хто не розуміє,а й тим хто знає.
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.
Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
