Це напевне (давальний від.) ( кому? чому?)
Якийсь вітер низький <span>жене стебла соломи </span><span>понад глибокі стежки, </span>повні утоми. В дні, прожиті печально і просто,все було як незайманий сніг. Мені наснилася криниця, водою сповнена до краю. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. Та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденою, збудять. Наснились сині проліски мені, і я, щаслива плакала вві сні. Тут ніжна осінь, мрійна та м'яка, на кольори багата, розмаїта.
Батько сидів з веслом на кормі<span> —. </span>веселий і <span>дужий.
</span>
Далеко, далеч, дальність, подальший, далекоглядний.
„Моя улюблена тварина"
Моя улюблена тварина хом'як. Його звати (кличка). Це чудо з'явилось у мене (давно, недавно). Мій хом'ячок дуже гарний він (написати якого він кольору) кольору. Він дуже грайливий та розумний. У мене хомка живе у кліткі, але по 3 рази на тиждень я мию, йому її, а також я купую хом'ячку спеціальний корм.
Я люблю свого хом'яка!
Я чато допомагаю мамі. Коли вона мене просить, або сам цього хочу. Я прибираю свій одяг у шафі, витираю пил, допомагаю на кухні. Часто я мию посуд, поливаю квіти. Іноді я перу свої речі, вішаю білизну, або вона висохла. Мамі подобається, коли я їй допомагаю.