1. Сиваський, лохвицький, острозький, волноваський, одеський, устилузький, несвізький, арцизький, слуцький.
2. Ворзельський, подільський, оскільський, вишнопільський, ангольський, забайкальський, ізмаїльський.
3. Лопанський, юкатанський, бершадський, оболонський, в'ятський, ільменський.
Вислів Павла Тичини: "Слово у нас в повазі, любові".
◦Природа одному мати, другому — мачуха.
◦Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
◦На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
◦Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
◦Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
◦Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
◦Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
◦Як небесна височина, так морська глибина.
◦За рідною землею і в небі скучно.
◦Високі гори мають глибокі доли.
◦Де високі гори, там глибокі доли.
◦Нема гори без долини.
◦З гори не треба пхати — само піде.
◦Гора з горою не сходиться.
◦Гора народила мишу.
◦З гори вскач, а на гору хоч плач.
◦І за горами люди живуть.
◦Поле має вуха, а ліс очі.
◦Поле бачить, а ліс чує.
◦Дай полю гною - дасть хліба вволю.
◦Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
◦Там того поля на заячий скік.
◦Хто полю годить, тому жито родить.
◦Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Пора до двора: сходить місяць і зоря.
◦Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
◦Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
◦З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
◦Зорі з неба здіймає.
◦Тільки зірок з неба не знімає.
◦Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.
◦Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.
◦Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
◦Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
◦Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
◦Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.
◦Місяць — козацьке сонце.
◦Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.
◦Молодий місяць не всю ніч світить.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
◦Після дощу і сонце засяє.
◦Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.
◦Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
1 частка,дієсл,імен, присл, спол, дієсл,присл. простий дієслівний
2займ,прикм, присл, числ,присл, спол, числ,присл.складений іменний
3прикт,імен,дієсл,присл.дієслівний
4імен, дієсл,присл,спол,присл,присл.дієслівний
5частка,дієсл,прийм,імен! прикм,імен,присл,сполуч,дієсл.дієслівний.
1) <span>Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз і навіки закриються...
2) </span><span>Та куди ви, добродію, налагодились?
3) </span><span>Наградив бог Терпилиху дочкою.
4) </span><span>Ніхто і не квапиться.
5) </span><span>Так чом же ви не одружитеся?
6) </span><span>Тут зла ніякого нема.
7) Тілько Наталка не промах!..
8) </span><span>Мені з думки не йде наше безталання.
9) </span><span>Через мою непокорность ви біду терпите?
10) </span><span>Спрос не біда</span>
Звуковий аналіз слів дзвенять, бджоли, бур'ян, мрія, зав'язала, рясна, день, осінь, щастя, доля, зелень, східний, їдальня.
Qumarowarers
(дз в е н' а т') дзвенять зв6 букв8
(б дж о л и)бджоли зв5 букв6
(б у р' й' а н) бур'ян зв6 букв5
(м р' і й' а) мрія
дзвенить
(д)-приголосний, твердий, дзвінкий.познач.буквою "де"
(з)-приголосний, твердий, дзвінкий, познач. буквою "зе"
(в)-приголосний, твердий,дзвінкий, познач. буквою "ве"
(е)-голосний, ненаголошений, познач. буквою "е"
(н)-приголосний, м'який, дзвінкий, познач. буквою "ен"
(а)-голосний, наголошений, познач. буквою "a"
(т)-приголосний, м'який, глухий, познач. буквою "т"
бджоли
(б)-приголосний, твердий, дзвінкий, познач. буквою "бе"
(д)-приголосний, твердий, дзвінкий, познач. буквю "де"
(ж)-приголосний, твердий, дзвінкий, познач. буквою "же"
(о)-голосний,наголошений, познач. буквою "о"
(л)-приголосний, твердий,дзвінкий, познач. буквою "ел"
(и)-голосний, ненаголошений, познач. буквою "и"