<span>Два веселі Їіжаки Накололи на голки
Всі листки
І сказали
- Ми кущі,
Золоті у нас плащі.
На дощі
Можем ми гуляти ,
Ягідки збирати
І не промокати!
Від душі
Будем веселитись,
Нащо нам журитись?
І вірші
Будемо складати
Пісеньки співати
Слухайте усі!
</span>
У людини напух палець, тому що в рану потрапила інфекці
БІЛИЙ ІНІЙ
На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.
У моєї подруги без ліку красивих речей.
Н<span>а мій погляд, одне з
найкрасивіших дерев, особливо восени, це, звичайно ж, клен. Кленове
листя не може нікого залишити байдужим. Таке собі різьблене диво
природи. Тоненькі, наче привид, прожилки розходяться, ніби стежинки, від
держака. Я завжди розглядаю кленові листочки, як картину художника.
Невипадково вони зображені на гербі Канади.<span>Я в захваті від клена в
жовтні. Пофарбований у яскравий жовтий колір, ніби охоплений полум’ям ,
він дає світло і в похмурий день. Я стою поруч з кленом, що росте в
нашому дворі, пильно дивлюся вгору: так хочеться вловити ту мить, коли
листочок відривається від гілочки. Довго спостерігаю, але у мене нічого
не виходить. Падає додолу черговий листочок, а мені так і не вдалося
помітити, звідки, з якої гілки.
</span></span>