Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо багато — пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості.Усе життя українців супроводжують пісні. Їх у нашого народу сила-силенна. Кожна подія супроводжується піснею: народження, праця, відпочинок, весілля, смерть. Про це співається у побутових піснях. Обрядові пісні виконувалися під час виконання обрядів — колядування, щедрування тощо. Історичні пісні відображали історичні події та людей, які в них брали участь. Отже, пісні бувають різними: побутовими, історичними, обрядовими.<span>Пісні, казки, легенди, прислів'я, загадки були єдиним засобом передачі набутих народом знань прийдешнім поколінням. Особливо тоді, коли ще не було писемної мови. Отож, пісні — це наш здобуток. Треба їх знати і берегти.</span>
Антонимы: запутайте, затуманьте. Синонимы: установите, узнайте
Мила дівчина йшла парком.
В зелені сади прийшла несподівано осінь.
Розумні діти розв язували задачу.
мила дівчина - мила вікно
зелені сади - сади дерево
<span>розумні діти - десь діти сумку</span>
Вишневий сад – це найбільш поширений пісенний образ, з багатою, значущою символікою. Окраса обійстя, він манить несподіванками, прохолодою літнього дня. Сад буває ознакою маєтності, достойності. У вишневому саду копає козак криниченьку, сподіваючись на зустріч із коханою дівчиною, а та розраює тугу невимовну, шукаючи милого в уявних мандрах по світу. А бурлака у відомій бурлацькій пісні заповідає поховати себе у вишневому саду.
Які тільки ситуації в ньому не відбуваються, які почуття не розкриваються, змальовані в народній творчості.
Тож не дивно, що багато поетів та письменників звертаються до цього образу – Леонід Глібов у «Квітковому весіллі», Михайло Старицький у вірші «Думка», оспівують вишневий сад у своїх поезіях Павло Тичина, Олександр Олесь, Микола Вінграновський, Кесар Білиловський та інші.
І сам Тарас Григорович неодноразово звертається до цього образу вишневого саду, вимальовуючи ніжні, проникливі рядки з багатоманіттям інтонацій, прекрасні, барвисті й повнозначні.
Вірш «Садок вишневий коло хати» належить до класики романтичної пейзажної лірики. Простими й зрозумілими словами сказано наче б звичайне і повсякденне, але чому ж болить душа? Чому на очі навертаються сльози? У поезії немає чітко окресленого образу автора, ніби й не споглядається ніде його позиція, чому ж таке відчуття, що поет присутній ось тут, зараз, біля столу? Ось трохи задумається і скаже ще якусь прекрасну фразу, яка залишиться із нами на віки.
Н.в. Цілющий дощ
Р.в. Цілющого дощу
Д.в. Цілющому дощу ( дощеві )
Зн.в. Цілющий дощ
Ор.в. Цілющим дощем
М.в. на цілющому дощу