Євшан зілля - зілля яке відновлює ваші життя та спогади про рідну домівку,сказано у вторі.
Тому для нас це є також ще однією вище ставшою сходинкою до патріотизму і слави про Україну.
<span>Лис Микита злодій є.
Він сумління, честь і віру
За дриглі, горівки міру
Без вагання продає.
Таж то нехрист, таж то Юда!
Патріот - у нього злуда!
Хто ж добра б від нього ждав?
Знаю я його натуру!
Він царя б жидам на шкуру
За свинини фунт продав. </span> <span> "Підла креатуро!
Ти ще тут хвостом вертиш!
Смієш прав допоминаться!
Нам ще хочеш підлизаться!
Ні, вже нас не підлестиші</span> <span> "Підла креатуро!
Ти ще тут хвостом вертиш!
Смієш прав допоминаться!
Нам ще хочеш підлизаться!
Ні, вже нас не підлестиші</span>
Доскакались на майдане!
Свидомые и гордые украинцы просят помощи у клятых врагов-москалей, которых надо на ножи или на гиляку!
А почему бы вам не попросить помощи на сайтах ваших друзей-поляков, прибалтов или канадцев?
"Пусть же пропадут все враги и ликует вечные веки Русская земля! " Тарас Бульба.
"На тихих берегах Москвы церквей, венчанные крестами, сияют ветхие главы" А. С. Пушкин
Было время, на Украйне шло вприглядку горе; и вина, и меду вдоволь, по колено море! Т. Г. Шевченко
Ну и так далее
Олександр Гавроша ви дуже пишите красивi твори я дуже люблю iх читати спасибi що ви такi пишите красивi твори!!!!!
Пропоную так схарактеризувати образ Марусі Богуславки:
Маруся – дівчина-полонянка, що вже не перший рік живе у Туреччині: «Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка». Незважаючи на те, що вона вже «потурчилась, побусурменилась», вона не забуває рідну Бтьківщину.
Маруся згадує про велике і значне для українців свято – Великдень, та
саме у цей день визволяє усіх українських невільників. У дівчини добра
душа, вона не пройшла повз чужого горя та радить скоріше тікати: «Ой,
козаки, Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте». Маруся
зберігає пам’ять про батьків та рідну землю, проте каже, що назад вже
ніколи не повернеться. У цьому і полягає її трагедія. Отже, ставши дружиною турецького хана, дівчина намагається зберігати у своєму
серці любов до Батьківщини та проявляє свої найкращі якості, допомогаючи своєму народові на чужині.