Дякувати друзям, не прийти через хворобу, турбуватись про дітей, наслідувати вчителя, через ту причину, плисти по течії (іти за течією), зошит у клітинку, завуч з виховної роботи, зустріч у сьомій годині, брати участь у зборах, їхати у тролейбусі, відправити поштою.
я думаю що так, але це не точно
Роки 1649–1660
початок 1645 — командування армією парламенту переходить до представників середніх верств буржуазії і нового дворянства — так званих індепендентів, прихильників рішучої боротьби з королем, їх лідер Олівер Кромвель реорганізував армію, зробивши загони селян і міської бідноти її основною ударною силою.
1645, 14 червня — битва при Несбі: розгром «кавалерів»
1646, 24 червня — узяття Оксфорда: втеча короля до Шотландії.
1648 — Карл І зробив спробу знову розпочати громадянську війну, але й цього разу перемогла революц. армія.
Найчастіше в нашому світі люди намагаються сховатися від цього почуття,
тому що дуже важко бути співчутливим. Навіщо брати на себе чужі
проблеми? Дійсно, легше бути егоїстом і потурати своїм власним бажанням.
«А що? Він же сам винен у тому, що з ним сталося», - ми виправдовуємо
свою бездіяльність. Або, проходячи повз кинутого пса, ми відвертаємося -
навіщо себе засмучувати? Нещодавно я стала очевидцем того, як впала
літня жінка, і ніхто з проходять повз людей, молодих, дорослих, сильних
не зупинився, щоб підняти її. Невже положення безвихідно і нам нізвідки
чекати допомоги? Аж ніяк! Нам допоможуть волонтери!
Сьогодні
можна часто почути це слово. Ці люди просто не можуть пройти повз старої
жінки з важкими сумками в руках і не допомогти їй. Вони піднімуть
мяукающего на дорозі кошеня і обов'язково віддадуть його в хороші руки. Я
знаю таких хлопців!
Джек Лондон написав: «Кістка, кинута собаці,
не є милосердя. Милосердя - це кістка, поділена з собакою, коли ти
голодний не менше її». І я цілком згодна з цим.
Жили собі дід та баба. Дід сіяв пшеницю і всяку пашницю сіяв, та рибу ловив, та дрова рубав. Баба город порала, корову доїла та вареники варила. А ще біля хати розводила силу-силенну квітів: і червоні півонії, і кручені паничі, і зірчасті айстри, і ще всякі-превсякі.
<span>1.Знову місяць пливе, ніби біла розчахнута скрипка (Г. Лютко).2.Я оживаю знов у полі, як сміх, як пісня, як туман (Г. Лютко).3.Вітер теплий, вітер дужий налетів, як буря, з півдня (Б. Олійник).4.Повітря неначе прозорий граніт (КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ, БО неначе граніт - ПРИСУДОК) (Д. Павличко).5.Я мав думки міцні, мов корені (Д. Павличко).6.Христя крутилась як муха в окропi (КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ, БО ТУТ ВЖИТО ФРАЗЕОЛОГІЗМ)(Панас Мирний).7.Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (ніби запалив - ПРИСУЛОК, ТОМУ КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ)(І. Нечуй-Левицький).</span>