1. Боротьба за мир - найсвятіша справа (О. Гончар). 2. У дитинстві вимовлене слово<span>яснішає через роки (В. Коротич). 3. Історія - це святая святих народу (О. Довженко). 4. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Панас Мирний). 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (І. Муратов). 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (М. Коцюбинський). 7. Кожному мила своя сторона (Народна творчість). 8. Найбільше добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний). </span>
«Ми всі маємо сумніви, через щось хвилюємося, боїмося невдач. Але гляньте, як багато людей дають собі з ними раду! Кожна людина має у житті моменти сумніву. Але ті, хто багато здобув, визнають, що на шляху до успіху мали чимало невдач», – Любомир Хабурський, канадський підприємець та експерт з ІТ-консалтингу, зустрівся із Спільнотою LvBS та розповів про те, чому не варто боятися сумнівів і бути готовим до того, що вони супроводжуватимуть нас усе життя. Він поділився досвідом прийняття рішень, які ведуть до успіху як у кар’єрі, так і в особистому житті.
Односкладними називають речення з одним головним членом
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.
Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні
Если ты хочешь стать счастливым, делай что-нибудь для этого, выучи те же самые уроки, лень, до добра не доводит!
Займенник частина мови, яка вказує на предмети, ïх ознаки i
кiлькiсть, але не називає ïх.
Вiдмiнювання займенникiв Займенники наш, ваш, всякий, iнший, сам, самий,
такий, який, котрий вiдмiнюються, як прикметники твердоï групи,
ïхнiй як прикметники м'якоï групи: наш, нашого, нашому, нашим;
наша, нашоï, нашiй, нашою; нашi, наших, нашим, нашими; ïхнiй,
ïхнього, ïхньому i т. д.
Займенники скiльки i стiльки вiдмiнюються, як числiвник два: скiльки,
скiлькох, скiльком, скiлькома; стiльки, стiлькох, стiльком, стiлькома.
Вказiвний займенник жiн. роду у Р. в. одн. має двi форми: поряд зi
звичайною нестягеною формою тiєï, може мати рiдше вживану
стягнену форму тоï, те саме i в О. в. одн. тiєю-тою.
Означальний займенник весь в дон. вiдмiнюється як цей, але з
вiдмiнним мяким закiнченням в О. в. та в паралельнiй формi М. в. чол. i
сер. роду. Означальний займенник сам в Н. i З. в. мн. має
паралельнi форми: сами, самi. Питально-вiдноснi займенники хто, що мають
рiзнi основи у вiдмiнкових формах, i не мають форм множини. Явище
прономiналiзацiï: У контекстi деякi iменники, прикметники,
числiвники можуть втрачати своє реальне лексичне значення i
небувати узагальнено-вказiвного значення, тобто своєю
функцiєю наближатися до айменника. Явище переходу рiзних частин
мови у займенник наз. прономiналiзацiєю. Повнiстю переходять у
займенники деякi повнозначнi частини мови: 1)Числiвники один *у значеннi
неозначеного займенника якийсь Вас питав один чоловiк *у значеннi
означального займенника сам Далека нам путь, але ми не однi другий у
значеннi означального займенника iнший Я перейшов у друге село 2)
Прикметники цiлий у знач. означального займ. весь Цiлий рiк ми гризлися
з нимиданий у знач. Вказiвного займенника цей У данiй статтi знайдено
помилку3) Iменники брат у сполученнi з займенником наш, ваш у значеннi
особового займенника одн. i мн. Ми ïï знаємо,
наслухались вiд вашого брата. — в сполученнi на брата, на голову,
<span>на душу = значенню на кожного, з кожного по сотнi на брата.</span>