Горький ( 1879-1914) начал писать стихи с 10 лет. Очень талантлив . Писал грустные стихотворения. Его поэзия пропитана музыкальной остротой, как говорили талантливые люди , его края. Писал риторику и был равнодушен к музыке и музыкальным людям.
Велику роль в долі сліпого з повісті "Сліпий музикант", Короленко зіграли його близькі: мама, конюх Йохим, Евеліна, дядя Максим. Дядя Максим теж був нещасний і покараний долею. Йому захотілось допомогти дитині. На перший погляд може показатися, що він жорстокий у ставленні до матері хлопчика. Але це не так. Він знав, як треба ставитись до таких людей, як сліпий племінник.
Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті.
Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.
У мандрівці до Почаєва, Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання. У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється.
Він відчув себе щасливим лише порівнявши своє життя з іншими, усвідомивши, що більшість з того, що люди називають щастям, у нього є: добра і турботлива кохана дружина, хороші батьки, справжній друг дядько, а ще - найбільше щастя – здоровий зрячий син.
Лишнее потешка а все остальные правильно
Ты в страсти как огонь, милая Арина,
Что невозможно просто погасить,
С тобою время незаметно, быстро,
Что не успеть в объятиях остыть.
Лишь есть желание продолжить,
Тобою милой увлеченным быть,
Пусть суета вернется позже,
Пусть не порвется мгновений трепетная нить.
Ты ненасытная душа, милая Арина,
Ты обжигаешь страстным пламени огнем,
И сказочных ночей неповторимая ты дива,
Мечтает каждый быть с тобой вдвоем.
Живет он на высокой Святой Горе (отсюда и его имя). Стоит ему покинуть ее пределы и поехать куда-нибудь, Земля начинает трястись, леса колыхаться, а реки выходить из берегов. Русский богатырь Святогор обладал такой огромной силой, которая прибывала с каждым днем. Как ни странно, но она была проклятьем для Святогора. Он очень мало передвигался, потому что приносил неудобства своей небывалой массой.
он находился на границе подземного мира и земного. Но решил Святогор покинуть свой пост. Проложил он лестницу к небу, к Богу. Последний разрешил Святогору придумать желание, которое будет исполнено. И задумал богатырь силы да мудрости, чем и бы награжден сполна.
