Смысл сказки в том что нужно ценить то что у тебя есть и уважать крестьян зная что они тоже люди . Мы понимаем цену людей тогда когда их теряем
Ритм пульс в музыке на сколько я знаю
Мое мнение очень интересное по поводу этой книги.
Я успела насмеяться вдоволь, читая ее, а как все хорошо описано! Я будто погружалась в то время и место, где все происходило. Каждый человек, я считаю, должен прочитать рано или поздно эту книгу, она на многое откроет глаза непросвещенным и просвещенным людям на прелести мира, которые они сами не замечали
<span>Майже сімдесят років минуло відтоді, як
закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства — Друга світова
війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в
атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і
залишитися байдужим тут теж не можна.<span>Оповідання М. Шолохова «Доля
людини» — один з таких творів. Головний герой — Андрій Соколов
розповідає випадковому зустрічному історію свого життя. Він іще не почав
говорити, а ми вже знаємо, навіть не знаємо, а відчуваємо, що
розповідь ця буде важкою. Та й не може вона бути іншою в людини, «очі»
якої, «немов присипані попелом, сповнені такою непереборною смертною
тугою, що в них важко дивитися». Андрій з дитинства був самотній: батьки
його та сестричка померли від голоду. Зустріч з Іриною стала для нього
подарунком долі. Ірина, яка сама виросла в дитбудинку, зрозуміла й
обігріла парубка. Усе в їхньому житті складалося так, як мріяли.</span></span>
Александр Пушкин
"Унылая пора! Очей очарованье!"Унылая пора! Очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса —
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса,
В их сенях ветра шум и свежее дыханье,
И мглой волнистою покрыты небеса,
И редкий солнца луч, и первые морозы,
<span>И отдаленные седой зимы угрозы.
</span>
Михаил Лермонтов
осень
<span>Листья в поле пожелтели,
И кружатся и летят;
Лишь в бору поникши ели
Зелень мрачную хранят.
Под нависшею скалою
Уж не любит, меж цветов,
Пахарь отдыхать порою
От полуденных трудов.
Зверь отважный поневоле
Скрыться где-нибудь спешит.
Ночью месяц тускл и поле
Сквозь туман лишь серебрит.
</span>
