1. Як звали головного героя твору?
2. Іван приїжджає у потязі на столичний ...
3.Ким був Фікс?
4. Таблиця у 14 розділі була ...
Іван
Вокзал
Агкентом
ІсторичНа
<span><em>Хай метушиться дріб'язок строкатий,</em>
<em>Міняє шерсть залежно від погоди.</em>
<em>Поете, вмій чекати і шукати,</em>
<em>Найкращий вірш ще ходить на свободі.</em>
Л. Костенко
Україно моя! Багата ти на ліси, землі твої родючі, але найбільша твоя гордість — люди. Повернені імена... Вони — наш гнів і біль, обурення, сором. Сором за те, що ми впродовж багатьох років були полохливими, усього боялися. Але прийшов час — і прозріла Україна, розкрила своє серце, донісши до нас згадку про в трачених синів і дочок. Зболена душа нашого народу повертається до кращих своїх нащадків. І я вірю, що глибоко в душу западе розповідь про червону калину на колимськім морозі, про кришталеві зірки Ліни Костенко. Мудрими людьми сказано, що нація не може жити без своїх пасіонаріїв.</span>
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні.Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
Переведет сама/сам на украинский
Я живу в маленьком городке ........ на окраине города. И уже как неделю идет снег. Нашу хату всю замело, она стала белоснежной, даже когда соседи проходят мимо шутят, мол снежная хата.
Тугар Вовк був подвойным зрадником Мирослава була вродливою панянкою Максим був закоханий в мирославу