Прислів'я про птахівДе птах не літає, а своє гніздо знає.Не вчи орла літати, а солов'я співати.Ластівка день починає, а соловей кінчає.Журавель літає високо, та бачить далеко.Не потрібна солов'ю золота клітка, а краще зелена гілка.Соловей співає місяць, а ворона каркає круглий рік.Соловей з вороною в лісі живуть, та по-різному свої пісні співають.Ворона за море літала, та вороний і повернулася.Скільки ворона не каркай, не бути їй солов'єм.Здорове дерево дятел не довбає.Старий ворон не кряче даремно.Всяк кулик на своїй купині великий.Є крила і у курки, та не літати їй далі своєї вулиці.Яструб в небі - не видобуток.Співає півень, та не по-соловьиному.<span>Скільки ворона не каркай, не бути їй солов'єм.</span>
Чому потрібно знати звичаї свого народу?
Наш народ був дуже мудрим. Свої знання люди виливали у традиції та звичаї, намагаючись у такий спосіб поділитися ними із нащадками. Традиції - це духовна спадщина нашого народу, яку ми маємо цінувати та поважати. Але для чого нам потрібно знати звичаї?
Звичаї повчають, надихають та об'єднують людей у єдине ціле. Спільні обряди роблять із нас колектив. Згадаймо, як приємно йти на Великдень, вітаючись зі знайомими та сусідами: "Христос Воскрес". Всі радісні, усміхнені. Традиції обґрунтовують стосунки між людьми, цінність духовної культури окремої особистості і народу взагалі. Тому ми маємо їх цінувати.
виконаВШИ, поїВШИ, керуЮЧИ, здолаВШИ.
Всі слова - дієприслівники. Утворюються за допомогою суфіксів
-ши-, -вши-, -ачи-, -ячи-, -учи-, -ючи-.
Казка Ріпка
Собачка Хвінка,киця Варварка, мишка Сіроманка.
"Доню, ти помила посуд",-запитала мати.
Андрійко сказав:"Сьогодні була хороша погода".
"От спасибі!"- крикнув лицар.
"Насуплю я брови,-говорить зима,- і вітер з морозом повіє!"
Кажу дітям:"Подивімося на небо".