Україна - моя Батьківщина . Тут народилось багато відомих людей,поетів ,композиторів ,співаків,акторів,науковців.Наприклад ,Микола Лисенко,Тарас Шевченко,Максим Рильський ... Люди тут дуже добрі ,гостинні,чесні і комунікабельні.Особливі на моїй Вітчизні і традиції:споконвіку збережені нашими пращурами свята досі святкують на території нашої держави. Своєрідною також є кухня .Всім відомі борщ з пампушками,сало,вареники.Борщ вважають національним блюдом. Який колоритний народний одяг в Україні! Білосніжні вишиванки,розшиті червоно -чорними чи блакитними кольорами є уособленням душі нації.
Я люблю свою країну ,бо я тут народилась і живу,тут живе увесь мій рід .Це моя Батьківщина
1 Означено-особове
2 Означено
3 Безособове
4 Означено
Синекура - церковна посада<span>, не пов'язана з певними обов'язками
Одіозний-від латинського ненависний,який викликає негативне ставлення до себе,неприємний
Ойкумена-освоєна людством частина світу,Всесвіт
Адепт- послідовник ,прихильник якоїсь ідеї,вчення,напряму мистецтва
Адекватний-відповідний,тотожний
Реноме- це думка оточуючих ,подання про одну людину або групу людей
Аксіологічний-значимий
Комюніке- офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державами і громадськими діячами
Фамільярний-розв'язик, безцеремонний
Мезальянс-шлюб між людьми різного стану,між людьми ,що сильно відрізняються за майновим або соціальним становищем
Апріорі-саме собою зрозуміле
Бвлінгвізм-двомовність
</span>
Ма-лень-ки-ми-4 слога
м(м)согл.тв.звонк
а(а)гл.ударн
л(л')согл.мягк.звонк
е(и)гл.безуд
н(н')согл.мягк.звонк
ь(-)
к(к')согл.мягк.глух
и(и)гл.безуд
м(м')согл.мягк
Однажды князь Олег спросил у волхвов и кудесников (древнерусских языческих священнослужителей и предсказателей): «От чего я умру?». И один кудесник ответил ему: «Князь! От коня твоего любимого ты умрешь, на котором ты сейчас ездишь, – от него тебе предстоит умереть!».
Олег подумал и ответил: «Так никогда же не сяду я на этого коня и даже не буду видеть его». Князь велел кормить коня отборным зерном, но не подводить его к себе. И не видел Олег своего любимого коня несколько лет, до самого греческого похода. Возвратившись из похода в Киев, Олег вспомнил о коне, призвал к себе конюшего и спросил: «Где мой бывший конь, которого я велел беречь и кормить?». Конюший ответил: «Он уже умер». Тогда Олег начал смеяться над кудесником и бранить его: «Волхвы и кудесники вечно лгут. Конь уже умер, а я жив, поеду я и посмотрю на его кости».
Когда князь приехал на то место, где лежали конские кости и череп, он сошел с лошади и наступил ногой на череп, говоря: «Так от этого черепа мне предстоит умереть?». И тут выползла из черепа ядовитая змея и укусила Олега за ногу, отчего князь заболел и вскоре умер.
