Добре ім’я і честь — найцінніші скарби на землі. Їх не можна купити навіть за великі скарби. Вони здобувається тільки чесним життям. Коли народжується дитина, їй дають ім*я. Вона все життя повинна жити чесно, гідно i красиво, пам'ятаючи своє ім'я і не заплямовувати його поганими вчинками. Прислів'я :«Добре ім'я краще за багатство» говорить само за себе – ніяке багатство не може бути краще за добре ім'я людини. А добре ім'я людини – це її добрі справи, вчинки .
Не хочу
______
______( присудок)
я
__ ( пiдмет)
нi вiчностI, нi слави
- - - - - - - - - - - - - - - - -(додаток)
1.Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.
2.Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.
3.Пройшли перші травневі дощі, і розгорнулося листя київських каштанів.
4.Учені виявили, що в далекому минулому теріторію нашої країни покривав лід.
5.Немає спочинку ріка,бо течія річки стрімка.
<span><span>На дуже далекій Півночі, де зима панує цілий рік, було Снігове містечко. І жили там невеличкі снігові люди.
А чому снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в’язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, доки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда – Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим допомогти Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір’ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Час писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза – білих сніговиків, вони оберігали до самої весни.
А в сніговому містечку життя продовжувалось – люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
Так, мабуть, і зараз відбувається.</span><span> </span></span>
Сьогодні наш Петрик врятував цуценя від небезпеки,усі з гордістю назвали його героєм.