Я виступала на конкурсі першою.Я стою у шерензі на фізкультурі дванадцятою.Я їхала сьогодні на п'ятому автобусі.
На мою думку, зимовий ліс є чарівним.
По-перше, восени, літом, навесні він завжди кольоровий. Тільки взимку його вкриває білосніжний килим. По-друге, о цій порі від рідкісного сонячного проміння сніг переливається сліпучими діамантовими кришталиками. По-третє, гілки дерев, закутані в іній, перегукуються ніжним передзвоном. По-четверте, сніг під ногами тривожно поскрипує. Доводиться ступати обережно, щоб не сполохати рідкісних лісових мешканців. По-п'яте, тільки у зимовому лісі відчуваєш себе у морозному царстві Снігової королеви.
Ліс взимку часто наповнює казковими враженнями мандрівника.
Прокинувся він
рано-ранесенько, щоб застати бджілку вдома. А вона вже сиділа на квіточці перед
своєю хаткою і вмивалася краплинкою роси...
Мітру
підійшов до квітки і сказав бджілці:
<span>
- Привіт, бджілко!
Чи не підкажеш, де
можна знайти
найкращу квітку для мами?</span>
Бджілка
відповіла:
<span>
-Нещодавно
я пролітала над
твоїм садом і побачила гарнесеньку
квіточку яскравого
червоного кольору.</span>
Мітру сказав:
- Спасибі тобі, бджілко!
І побіг хлопчик до саду.<span> Там він</span>
побачив гарну червону
троянду, яка дуже приємно пахла.
Але йому було шкода її зривати, адже він розумів, що вдома вона через кілька
днів зів’яне. Він обклав її гарними камінцями і пофарбував їх. Коли це
побачила мама, вона сказала:
<span>
- Синку, це найкраща квітка у моєму житті! </span><span>
</span>
Мітру був
дуже радий!<span> </span>
країна багата стародавніми пам'ятками, які є свідками формування історичної самосвідомості нашого народу, їх споруджували наші обдаровані предки, втілюючи в них народні мистецькі ідеали.
Так, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого був побудований головний храм Київської Русі - Софійський собор. Саме тут відбувалися пишні церемонії посадження князів на київський престол, урочисті прийоми послів іноземних держав.
Прямокутну споруду Софії Київської в давнину оточували два ряди відкритих галерей. За бажанням Ярослава Мудрого собор вінчали тринадцять куполів, суворий сірий колір яких добре гармоніював з блідо-рожевими стінами.
У 1240 році полчища Батия зруйнували Київ. І тільки свята Софія вціліла. Як писав Павло Загребельний, вона «стояла над пожарищем, над попелом і руйновищем, і підносила Богоматір свої руки в молінні...» Саме завдяки непорушності Софії люди усвідомили силу Божого захисту, повірили в те, що вічно здійматиме, захищаючи їх, свої руки Марія Оранта.
З самого початку усередині собор був оздоблений чудовими фресками і дивовижною мозаїкою. У своїй більшості то були твори на релігійну тематику, але не бракувало і картин з зображенням свят, ігор, полювань. Оздоблення собору цінне своєю мозаїкою, яка і сьогодні вражає довершеністю композиційного вирішення, свіжістю та яскравістю барв.
Минуло майже тисячу років від того часу, коли собор був збудований, але й досі він викликає захоплення майстерністю стародавніх зодчих, довершеністю ліній та форм.
Я вчора гуляв під дощем. Зайчата ховалися від спеки під кущем. Я коли йду гуляти під дощ укриваюся плащем. Моя мама дуже смачно готує борщ.