Проблема впровадження другої державної мови в Україні з кожним днем тривожить все з більшою силою. Чи захоче кожен громадянин говорити російською мовою, чи ми патріоти України, патріоти нашої незалежної, суверенної держави будемо терпіти, я б навіть сказала це приниженя української нації. Чому б це і Російській Федерації не зробити українську мову своєю другою державною, чому ми українці повинні підкорятися цій безглуздій і не потрібній справі? Я давно думала над цим питаннням і дійшла висновку, що ніяка інша мова не зможе замінити мені моєї рідної, солов'іної, незалежної, так так саме незалежної мови, яка нікому не повинна нічого доказувати. Отже, я категорично проти впровадження російської мови, як другої державної в Україні. Ми українці і повинні говорити, шанувати, плекати, гордитися своєю материнською мовою, бо саме з допомоги неї ми можемо вилікувати, зробити радісно на душі, освідчитись. Тому, не забуваймо, хто ми, де народились, і саме якою мовою повинні розмовляти.
<span>У мене є домашні тварини морські свинки: Марік і Муня. Я дуже люблю спостерігати за ними і грати з ними. Живуть вони у великій клітці. Ми з татом, побудували їм у клітку будиночок, щоб вони могли грітися там і спати. Одного разу вранці, прийшла їх погодувати, а в клітці немає нікого. Дивлюся а вони сидять в будиночку і ще троє маленьких дитинчат. Тепер вони живуть вп'ятьох дружною родиною. </span>
<span>1. Жити серед людей – все одно, 2.що ходити в казковому саду, 3.де навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, 4. і треба так іти і так доторкуватися до квітів, 5.щоб не впала жодна крапля (</span><em>В. Сухомлинський</em><span>).</span>
<span>з 5 частин.</span>
знайти прислівя з займенниками
Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.
<span>Щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові.
</span><span>Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше. </span>