Весна чудова пора року! Адже розквітають перші квіті. Мені більше подобається конвалія. Це одна з перших весняних квіток яка розквітає після пролісків, разом із сон- травою.Своїм різбленим лисятчком, ніжно зеленого кольору, конвалія так швидко всотує весь сонячний мед, дарований їй небом, що кожної хвилини квітки стають більш усміхненими і мрійливими. Вони несуть чарівний весняний запах. Вигнутою стеблинкою конвалія струною хилиться по вітру і дзвоники-квіток підхоплюють весняні акорди. Ця квітка на мій погляд дуже ніжна та хрупка.Тому і потребує захисту людини!
Мій тато дуже любить щось робити по господарству . Особливо він любить щось ремонтувати. Одного разу в мене поламалося крісло , мій тато одразу його полагодив. Я й оком не встигнув кліпнути , адже він це зробив швидко і якісно . Для тата ця робота дуже легка. На вихідних я часто бачу як він лагодить машину , але я нічого не розумію в цьому . Іноді буває , що тато на чотири години застрягне біля машини. Хоч я і не розумію як лагодити машини , але охоче допомагаю тату її мити . Також він хоче щоб я продовжив цю справу в сім'ї . Та я охоче погоджуюсь і старанно навчаюсь .
Радість - це велика насолода.
У когось на душі радість, а у когось сум.
Для мене радість, це коли батки здорові.
Марія молодша за мене на два роки.
Який метод на вашу думку найбільш ефективний(найефективніший)
Фірма доставляє вантажі у найкоротші строки.
текст телефонограми повинен містити не більше 50 слів.
відділ має більший досвід роботи у цій галузі.
цікавішої книги годі шукати
Людське життя.. . Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. . усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
<span>Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Стежина життя.. . Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» . </span>
<span>Важко розмірковувати про людське життя, адже це настільки багатогранне явище, що ніяких слів не вистачить, щоб розкрити його сутність. Найвидатніші філософи в усі часи намагалися зробити це, проте, як на мене, найкраще це вдалося митцям, які за допомогою мови образів, звуків, фарб наближаються до розгадки великої таємниці життя. Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли герої-бійці підчас Великої Вітчизняної Війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє свої дітей. Життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. Згадаємо Марію та П’єра Кюрі,вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я. </span>