Людина збентежена переживаннями,має душевні втрати,зламані почуття
На уроці
Урок математики сьогодні був важким, але дуже цікавим. Правда,
не усі уважно слухали пояснення вчителя. Олена точила ляси з Наталкою. Марко у
нас важкий на підйом, часто ловить гав на уроках,тому на нього уваги ніхто і не
звертає. Дмитро теж байдики бив, і не виконав жодного завдання.(Ірина
Миколаївна) сказала, що тільки з мене та Петра будуть люди.Це тому, що
розізлилась на наш клас. Пригрозила поставити усім двійки, але ми як завжди
вийшли сухими з води. Фразеологізми:важкий на підйом, ловить гав , точила ляси,
байдики бив, вийшли сухими з води
Не знаю, подойдёт или нет
Для цього передусім хотіла б з'ясувати, що ж означає «дарувати радість іншим». Чи можна назвати «даруванням радості» звичайну допомогу в буденних справах? Здається, ні. Тоді виникає питання: коли ж ми даруємо радість? Як на мене, ми робимо це тоді, коли вносимо в буденне життя нотки незвичайності, світла. Тоді радістю стає паперовий журавлик на дитячій долоні, ще не тисячний, але один із багатьох; дружній поцілунок у щічку після багатоденної розлуки, після сотні маленьких випробувань і десятків величезних незгод, у кожного своїх, витриманих і перенесених з невимовною мужністю заради єдиної зустрічі. Як тут не згадати Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Ця істота з фантастичного світу зуміла повністю віддати себе людям, увійти в їхнє життя й хоча б на певний час зробити його яскравішим, безтурботнішим, радіснішим.
Родинна історія ніколи не втратить своєї актуальності.
Так, сімейні фото мають не так вже й багато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.
Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.
Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.
Протонули всі вогні в сиве мариво тримтяче.(С.Горлач).Хто може вгадати красу всю зеленого краю(І.Франко)І хай сердець розквітлих чисті звуки.Мелодією щастя прозвучать(Забштна)
