1.Пролог-Звернення до земляків які забули рідну землю
2. Оповідь про ханського сина
3. Вболівання за долю України
Притчі українською мовою "Про зрілість"
<span>В одному індіанському племені юнаків на зрілість випробовували самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові стати справжніми воїнами. </span>
<span>Під час випробовування один із цих юнаків опинився посеред гарної квітучої долини. Оглядаючи гори, що оточували цю долину, юнак побачив стрімку вершину, вкриту сліпучо-білим снігом. </span>
<span>- Поміряюся з тією вершиною - сказав сам до себе юнак. </span>
<span>Він одягнув сорочку зі шкіри зубра, накинув на плече плащ та почав спинатися на гору. </span>
<span>Вибравшись на вершину, юнак побачив під собою цілий світ: чудові краєвиди, безмежний простір. Його серце наповнилося гордістю. </span>
<span>Раптом біля своїх ніг він почув дивне шелестіння. Придивився і побачив змію. Хотів відскочити, але змія заговорила до нього: </span>
<span>- Помираю! Тут надто холодно для мене і я не маю поживи... Візьми мене під свою сорочку та знеси в долину. </span>
<span>- Ні! - сказав у відповідь юнак. - Знаю я вашу породу. Ти - гримуча змія. Якщо візьму тебе, ти вкусиш мене і я помру. </span>
<span>- О, ні! Навіть не думай так. - відповіла змія. - З тобою не буду так поводитися. Якщо мені допоможеш, тоді не вчиню тобі ніякого зла. </span>
<span>Юнак і далі відмовлявся, але змія вміла добре переконувати. Врешті він взяв її під свою сорочку та поніс зі собою в долину. Коли вони вже спустилися, юнак обережно поклав її на землю. Несподівано змія скрутилася, кинулася на хлопця та вкусила його в ногу. </span>
<span>- Ти ж мені обіцяла! - закричав він. </span>
<span>- Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене зі собою, - сказала змія та поповзла собі геть. </span>
"Привіт Шевченко! Я твій земляк Українець. Я читав твої вірші. Читаючи деякі з них я зрозумів, що щоб тебе не спіткало на твоїй Батьківщині яке б лихо не трапилось всеодно ЛЮБИ ЇЇ. Бо вона як мати! Вона годує піклується про тебе. А деякі барани не дякують а зраджують її. Рідну матір! Мені дуже сподобались твої вірщі. Вони вміють надихати!"
1)Метафора
2) метафора
3. персоніфікація
4.можливо також метафора( не впевнена)
В. Міха Голий.
Репліка з тексту
- Від тебе нічого не приховаєш. Ти гірше поліції, - засміявся Іван.
- Лайдаку, я - Краще поліції, ображено відрізав Голий.