Ну про то как агапит помг князе я тоже делала ету вправу
Н.тисяча сімсот п'ятдесят один
Р. Тисяча сімсот п'ятдесят одного
Д.тисяча сімсот п'ятдесят одному
З. Тисяча сімсот п'ятдесят один
О. Тисяча сімсот п'ятдесят одним
М. На тисяча сімсот п'ятдесят одному
Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Так я думаю про руки своєї мами. Мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. Всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна допомогти їй по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Дідусь розповідав, що колись в нашому лісі було джерело. Старі люди говорили, що вода в ньому цілюща. Але за ним ніхто не доглядав і воно зникло. Діти вирішили відродити джерело. У вихідні вони взяли лопати і пішли до лісу. Знайшли і розчистили джерело. Дно обмостили камінчиками. Заіскрилася в джерелі чиста вода і почала вибігати срібним струмочком.
Люди, оберінайте джерела, бо з них починаються річки.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814р.(9 марта) в селі Моринцях.
Помер в 1861р. 10 березня(10 марта)
