Так?
Ми живемо не для того, щоб їсти
але ми їмо для того, щоб жити.
Сократ.
Ми – те, що ми їмо. У нашій їжі міститься величезна кількість поживних речовин, і всі вони відповідають за певну функцію організму. Від правильного харчування залежить стан здоров’я кожної людини. Якщо обід нам часто заміняе зупа з пакету, а почуття голоду тамуеться сухариками чи хот-догом, не варто дивуватися різноманітним проблемам зі здоров’ям. Найпоширеніший спосіб подбати про свій організм – це харчуватися здоровою їжею і не переїдати. Китайське прислів’я про те, що треба вставати з-за столу трішки голодним, дієтологи вважають золотим правилом здорового харчування.Інша мудрість каже : якщо ви встаете з-за столу голодним,то ви-ситі, а якщо встаєте ситим – то ви переїли. Відчуття ситості з’являється за двадцять хвилин після потрапляння їжі в організм. Якщо ж без упину закидати в шлунок їжу аж до відчуття того, що нарешті ви наїлися, будьте певні, що ви з’їли забагато і ніякої користі від цього організму не буде, лише зайві кілограми. Сідати за стіл потрібно лише при появі почуття голоду, але не апетиту. Такі два стани потрібно вміти відрізняти.
Голод - це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.
Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу. Бажання з’їсти „щонебуть смачненьке” нерідко з’являється на тлі повної ситості і насправді є наслідком повного психологічного дискомфорту (наприклад, відчуття тривоги). Тоді як людина, що підкоряється своєму апетиту, бажає їсти зготовлену і приправлену їжу, то голодний може з’їсти з насолодою суху скоринку хліба.
Якщо ви хочете харчуватися раціонально, не переїдати і зберегти здоров’я, вам варто сформувати нову звичку: їсти лише тоді, коли з’являється справжній голод, відсутнє відчуття ситості.
- Оленко, ходімо на вулицю! Там зараз така дивовижа.
- Та ну його. І що в цьому особливого?
- Ти лише подивися, як красиво навкруги. На стомлену, змучену землю падають листочки, вкриваючи її різнокольоровим килимом. Немовби, якийсь сучасний розбишака-художник все розмалював.
- Й що в цьому особливого? Зайди в Інтернет и дивися досхочу на картики.
- Хіба зображення можуть зрівнятися з оригіналом? Ніщо не замінить тихого шурхоту під ногами і далеких голосів птахів!
- Ов-ва, восени немає нічого хорошого. Відгуляло смарагдове літечко й кінець. Школа, дім і нуль відпочинку.
- А гриби? Хібати ти не полюбляєш ласувати цими ласощами? А червонобокі яблука, солодкі грушки й виноград?
- Ну, добре. Мені й справді подобається все смачненьке... Але це не відміняє всіх її інших недоліків! Дощ, багно й страждання в домівці.
- Навіть тут є свої власні плюси. Ми обидві закохані в книжки та гарячий чай, тож чому б не присвятити таку погоду спілкуванню, нашим захопленням й розмовам? А дощ... Він має гарну звичку закінчуватися! Гайда, гуляти! Там настільки гарно й врочисто!
- Й що мені з тобою робити? Гаразд. Вперед на пошуки пригод!
патання має дві сторони медалі
з однієї сторони психологи радять "виговоритися" довіренній людині, але, що робити, якщо її немає. Тобто вони говорять, що тобі стане краще , якщо ти з кимось поговориш, поділишся своїми проблемами, і все таке
АЛЕ, є інша сторона меділа. Багато людей говорять, що краще нікому не лізти у душу, а можливо, це те, чим не діляться. Хоча заявка не аргументована, але долю правди в собі несе
Я вважаю, що, якщо людина готова винести свої проблеми на світло, то це краще робитиз тим, кому довіряєш. Або ж, якщо вона готова обговорити це з кимось, то краще вислухати, підтримати, і звичайно мовчати
Лелеки здавна вважаються птахами, які приносять злагоду у родину. Ці великі птахи завжди повертаються у край, де народились. Повертаються до свого гнізда, щоб вивести лелеченят. З ними пов'язані надії на здоров'я дітей. Лелеки завжди селяться біля людських осель. Вони відчувають добрих, щирих та працьовитих людей. А люди вірять, що саме лелече гніздо захистить від пожежі та блискавиці.
Вони нам допомагають тому и треба допомагати и оберігати їх.
У кожного своє поняття про щастя і протягом життя воно змінюється. Спочатку для щастя потрібно небагато, а після вже цього недостатньо. Сьогодні більше з цим поняттям асоціюються матеріальні блага. Можливо це через відсутність життєвої мудрості, а може просто для обмеженого людини таке відчуття як щастя можна купити. Насправді досягти матеріального комфорту більш реально, ніж духовно стати щасливим.
Людину робить щасливим його сім'я. Спочатку це тато і мама, всі родичі. Здорово коли всі свята об'єднують і дійсно тоді атмосфера щастя витає в повітрі. Близьких людей навіть можна не кликати, по-справжньому близька людина приходить сам і від душі вітає. Щастя це коли близькі люди тебе розуміють і не просто в звичайних ситуаціях, а в складних життєвих моментах і навіть скоєних дурниці.
Розуміння і гармонія ось і є справжнє щастя. Часто люди не цінують те, що мають, а даремно. Щастя - це вміти цінувати кожен прожитий день, радіти дрібницям. Безумовно, необхідно ставить життєві цілі і досягати їх, але найголовніше потрібно вміти бути щасливим, незалежно від обставин.
Звичайно щастя це близькі друзі. Протягом життя деякі люди з'являються, а з кимось спілкування припиняється. Але обов'язково є кілька близьких друзів, перевірених ситуаціями і надійних. Іноді здається, що і не друзі вони зовсім, а близькі родичі.
Щастя - це здоров'я близьких і рідних. Немає нічого складнішого, ніж випробування хворобою. Якщо всі будуть здорові, то людина вже буде щасливий. Взагалі жити в гармонії це велике щастя. Це завдання непросте, але щоб бути щасливим необхідно проводить роботу над собою. Потрібно вміти отримувати це почуття і віддавати. Але, ні в якому разі, не ставить свої потреби вище. Щасливий той, хто вміє віддавати і робити щасливим другої людини.
Найголовніше щастя не тільки для людини, але і для всього людства, це продовження роду. Народження дитини породжує космічне почуття абсолютного щастя. Можна побудувати кар'єру, заробити багато грошей, але не випробувати щастя стати батькам
