Доброго дня, знову ранок.А я у себе в хаті, книжки читаю, в Криму так затишно що й відпочиваю. О так і почалася ця історія ...
Мій друг одного разу хотіл визвать духів , а я злякався .й спитав : "це безпечно?" , дражащуюмі зубами прошипотів я. "що боїся ?? ",воскликнув він. А я наче маленьке дитинча яке загубилося у лісі.Мені довелося зібрати себе в руки, й бути впевненим що все буде добре.
Він визивав духа , й раптом свіч погасла !! я злякався й під ліжко заліз , а він каже "не бійся це лише перша частина далі буде спикотніше..."
Ось так і закінсився перший день... коли настало 00:00 . мені вже спати хотілося . Й раптом знов погасло світло! я ж швидко побіг на кухню а там... Стареший звір який напав на мого друга . я це побачив й побіг брати вогілля й запихувати чудовиську у пащу ,здоровенну .
Ось так я й врятував свого найкращого друга . С того момента я зрозумів що хочу бути рятівником або поліційським .
Я один з споживачів води цієї планети.
Насіннячко розсипалось, закрутилася земля, розпустилася кульбабка.
<span>Бути на сьомому небі – радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя.
</span>Ми часто так говоримо про велику радість, але не всі знають, звідкіля взявся цей вислів і що саме він означав колись. А вислів цей дуже давній. Ще Аристотель, великий грецький учений і філософ IV ст. до н. є., вжив його в творі «Про небо». Пояснюючи, як влаштовано небесне склепіння (у давнину гадали, що небо — це тверда шкаралупа, яка накриває землю), Аристотель висловив нову для того часу думку: небо — це сім непорушних кришталевих півкуль, ніби вкладених одна в одну. До кожної небесної «сфери» прикріплені зірки й планети. Сьоме небо — найвище. Отже, уявляти себе на сьомому небі — те саме, що бути на вершині щастя.
А) слова, в яких основа складається з кореня і префікса:
Показ,<span>перевал,</span><span>зруб, </span><span>полiт, </span>прадiд.
в)<span>слова, в яких складається з кореня, префікса і основа суфікса:
</span>висадки, приказка, порадник, прогулянка, затишок, <span>прабабуся</span>.
