Біблія є найвідомішою у світі книгою, яка існує вже більше трьох тисяч років і на сьогоднішній день перекладена на тисяча двісті мов. Як визначають дослідники, Біблія посідає перше місце у світі не тільки за кількістю видань і своїм значенням, а й за кількістю вдячних читачів і величчю того впливу, який вона має на культуру людства і його розвиток.
Перш за все, цей вплив пов’язаний з тим, що у Біблії проголошується слово Боже, у яке щиро вірять і християни, й іудеї. Крім того, цінність цієї книги полягає у її гуманістичних глибинах і моральності, адже на сторінках Біблії сплелися у вічному двобої плотське і духовне, звірине й людське, гріх і каяття, бунтарство і терпіння, помилки й прозріння, добро і зло, рабська покора і гідність, страх і геройство, кривда і правда. І третя причина безсмертя Біблії криється у її надзвичайно витонченій словесності.
У Біблії представлені пророцтва, повчання, молитви, любовна лірика, релігійні гімни, народні пісні, житія святих, оповіді, перекази, воїнські повісті, притчі, історичні літописи, юридичні та релігійно-ритуальні закони, епос, легенди і міфи. Тому я вважаю, що ця книжка буде цікавою для кожного читача, незалежно від його власних уподобань, національності, освіти, статі й віку. А особливо важливою для духовного й морального вдосконалення людства, на мій погляд, є Книга псалмів, яка входить до Книг Старого Заповіту.
До Книги псалмів у своїй творчості зверталося багато українських письменників, бо вона є невичерпною скарбницею спасіння й мудрості, вона дозволяє донести до читачів і розкрити усю свою велич звичайним художнім словом. Черпаючи натхнення з біблійних текстів, українські поети й письменники різних епох прагнули до духовного вдосконалення навколишнього світу. Ця ідея наповнює твори українських митців, починаючи від стародавньої літератури і закінчуючи сучасними творами.
Біблійну мудрість у вигляді художніх та поетичних творів до українського читача доносили такі видатні автори, як Г. Сковорода, М. Шашкевич, М. Максимович, П. Гулак-Артемовський та багато інших, не менш відомих письменників і поетів. А великий Кобзар Т. Шевченко в біблійній історії про ізраїльський народ побачив багато спільного з тогочасними негараздами українців. Спираючись на Біблію, він склав для своїх співвітчизників своєрідні молитви — «Псалми Давидові».
Завдяки Святому Письму українцям вдалося пронести через товщу століть віру в свій народ і в свого Бога, в життєву силу рідної країни. Книга книг зміцнювала надію наших предків у те, що за умов дотримання заповідей Божих вихід з неволі буде обов’язково знайдений. Біблія й сьогодні стверджує любов до ближніх як запоруку гармонії світу, і сьогодні вона залишається невичерпним джерелом покаяння і мудрості, пізнання істини й морального самовдосконалення.
