Холодний-гарячий, далекий-близький, хоробрий-боягузливий, тонкий-товстий, широкий, солодкий-гіркий, кислий, чистий- брудний
холодний холодніший найбільш холдний
тонкий більш тонкий найтонший
далекий більш далекий найдальший
хоробрий хоробріший найхоробріший
солодкий солодший дуже солодкий
чистий дуже чистий найчистіший
Для моєї родини Новий Рік це найулюбленіше свято.Ми святкуємо його у колі родини. Збираємось дивимось новорічне телебачення. Коли настає дванадцята годинна ми запускаємо салюти. Ось чому це наше улюблене свято.<u></u>
1. Значення мови в житті суспільства та людиниУ кожного народу – своя мовна картина світу, тобто в мові виявляється ментальність, і водночас мова формує, забезпечує оригінальний, неповторний погляд на світ представників різних народностей.Універсальні, загальні закони людського мислення не заперечують, а навпаки, підтверджують існування конкретних етнічних мовних картин світу, специфіку сприймання кожним народом навколишнього світу й відображення цього сприймання в певних комплексах понять та у відповідних психолінгвальних діях.Слово матері, слово народної пісні, історія, закодована в думах, піснях, переказах, засвідчена в історичних пам'ятках, козацьких літописах, історія, яка повернулася до українців у страшних документах голодомору, духовного винародовлення, – все це формує мовно-національну свідомість, а вона, в свою чергу, впливає на всі сфери суспільного життя українців. Поступово в суспільстві утверджується усвідомлення того, що не лише людина володіє мовою, а й мова володіє людиною. Саме через мову ми здатні усвідомлювати себе і довколишній світ.Українська мова сьогодні – це лише засіб спілкування українського народу, через мову відбувається процес самоідентифікації українців. Національна самоідентифікація певною мірою залежить від значення рідної мови для особистості, від частоти її використання під час спілкування, адже слово розкривається через особистість.Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть розвиватися техніки, культура, наука, мистецтво; за допомогою мови, люди висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за допомогою мови людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.Без мови взагалі не може існувати людське суспільство.На певному етапі розвитку суспільства виникає письмо, яке поширює функціонування мови у часі та просторі. Мовою, закріпленою в знаках письма, користуються не лише тоді, коли вона висловлена, а й набагато пізніше, отже, функціонування такої мови не обмежено в часі. Писемна мова виконує роль засобу зносин з іншими членами колективу, які перебувають на будь-якому віддаленні від того, хто висловлю свої думки, а не лише з тими, хто бере безпосередню участь у розмові.<span>
</span>
Сміх, відповідно до словників, - цей випадковий, спонтанний і гучний прояв в людині надмірно веселого настрою (бачите, що виходить, коли намагаєшся дати наукове визначення звичайному, усім відомому "ха-ха-ха-ха"!). Раніше вважали, услід за Арістотелем, що сміх властивий тільки людям, але виявилось, що до нього схильні також мавпи і деякі інші тварини, причому тільки людина і мавпи сміються від лоскоту.Багато учених вважають, що люди і мавпи успадкували сміх від свого загального предка приблизно 15 мільйонів років назад. Спостереження над людьми, що сміються, показали, що під час сміху люди припиняють всяку діяльність і, по суті справи, стають беззахисними. І це цікаво - навіщо еволюція забезпечила людини і вищих приматів механізмом, що суперечить інстинкту самозбереження?<span>Виявляється, коли людина сміється, в його кров виділяються "гормони щастя" - ендорфіни, а також енкефаліни - речовини, що підвищують стійкість до стресу і знижують больовий поріг. Таким чином, за допомогою сміху відбувається підвищення загальних захисних сил організму. Сміх покращує настрій не лише людині, що сміється, але і що оточує його іншим людям. Тому у будь-якій компанії весела людина - душа суспільства.</span><span>Сміх відіграє важливу роль у виживанні людства як виду, оскільки відновлює в людях психічну урівноваженість і стабільність поведінки. Діти починають посміхатися і сміятися, коли їм виповнюється приблизно 12 тижнів. Сміх немовляти показує, що у нього усе добре, що він задоволений, і тим самим приносить задоволення тому, хто про нього піклується. При сміху в клітинах мозку, а потім і усього тіла, відбуваються хімічні реакції, сприяючі травленню, скороченню і розслабленню артерій, поліпшенню кровообігу. Можливо, сміх - не самі кращі і ефективніші ліки, але вже точно - найприємніше. Тому у будь-якому людському суспільстві так цінують тих, хто уміє смішити, знає ціну жарту.</span><span>За своєю природою сміх протилежний до печалі і страху. При сміху у людей знижується артеріальний тиск, раніше підвищений, нормалізується робота серця, покращується дихання. Встановлено, що по своїй енергетиці хвилина сміху замінює 25 хвилин аеробіки, а це вже не жарт! Сміх різко покращує постачання кров'ю тканин і органів організму, що рівноцінно прогулянці в лісі. Він підвищує творчі здібності людини, уміння вирішувати різні проблеми, а тонізуючи м'язи обличчя, покращує зовнішній вигляд.</span><span>У ряді країн для поліпшення загального стану організму людини використовується смехотерапия. Так, індійським лікарем Мадан Катария придумана "Йога сміху" - комплекс простих вправ, що покращують стан здоров'я і психічний стан людини. Комплекс "Йога сміху" повертає людям рефлекторний, мимовільний сміх, закладений в людині самою природою, той сміх, яким сміються діти. Західна смехотерапия, розроблена психологом і журналістом Норманом Казинсом, провокує сміх зовнішніми стимулами - жартами, клоунадою, сатирою і так далі</span><span>Тому прав був барон Мюнхгаузен з однойменного кінофільму, коли сказав: "Розумне лице - ще не ознака розуму, пани! Усі найбільші дурниці у світі робляться саме з цим виразом особи. Посміхайтеся, пани, посміхайтеся"!</span>