Премудрість -
пре- префікс
мудр- корінь
ість- закінчення
премудр- основа
Примовчувати -
при- префікс
мовч- корінь
ув і ат- суфікс
а - закінчення
примовчуват- основа
пригадалися -
при - префікс
гадал- корінь
ися- закінчення
пригадал - основа
притримав-
при- префікс
трим- корінь
ав- суфікс
притримав- основа
присів-
при- префікс
сів- корінь
присів- основа
відпочиваю-
відпочив- корінь
аю-суфікс
відпочиваю- основа
спочине-
споч- корінь
ин- суфікс
е- закінчення
спочин- основа.
Чарівний предмет
<span> В мене е чарівний предмет.Який називаеться "ЗОЛОТА СКРИНЯ".В скриню можна пакласти що завгодно.Пенал, ручки, олівці та ще багато різних предметів.Всі знають що в багатьох казках разповідаеться про скриню.Всі дуже льблять казки про скриню.В кого е вдома скриня бережі її вона вам ще знадобиться</span>
Ответ:
За метою висловлювання речення розповідний, по інтонації оклику, пропозиція складне складається 3 простих, граматична основа першого простого пропозиції Хмара пройнялася, граматична основа 2 просто пропозиції ліс синій, граматична основа 3 простого пропозиції вітер хилити
Розмова між мамою і дитиною:
- мамо, дивись який папугай!
-звісно, який красивий, крилатий
-а давай візьмемо його з собою!
-вибач, але у нас вже є Диня, Вулкан, Дунай
-вони мені вже набридли!
-тварин потрібно вибирати серцем, колись ти так само говорив про песика Дуная, а тепер він тобі вже не потрібен, бо в тебе появиться папунай
хлопчик задумався:
-мамо як я міг так вчинити з моіми тваринками?
адже вони в мене НАЙКРАЩІ!!
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
<span>Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. </span>
<span>Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». </span>
<span>Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.</span>
