Доброго дня, Василю! Одержала твого цікавого листа й дуже зраділа. Добре, що справи в тебе йдуть гарно. Василю, я нерідко згадую щасливі дні, які ми провели з тобою в таборі відпочинку. Мало не щодня мені уявляються милі знайомі картини: сосновий ліс поблизу табору, дзеркальне плесо ставка серед мальовничого краєвиду, галявини, вкриті пахучими лісовими квітами. Чи пам’ятаєш ти, друже, як весело було всім у день відкриття табору відпочинку? Але ж як швидко пролетів місяць, і от вже час їхати додому! Так не хотілося розлучатися з тобою: ми зробилися такими близькими друзями. Це вперше в моєму житті. Васильку! Перше вересня наближається. Незабаром продзвенить голосний шкільний дзвінок, і всі ми сядемо за парти. Тож напиши мені, як почався новий навчальний рік у вашій школі. Чи ти нарешті вирішив, яке хобі буде цікавити тебе в наступному році? І найголовніше: чи приїдеш ти наступного літ до табору відпочинку? Я б дуже хотіла цього. До побачення, друже мій.<span> </span>
В некотором царстве, в речевом государстве жили – были части речи разные: Существительное, Прилагательное, Глагол, Причастие, Деепричастие, Междометие и другие. И жили они дружно да счастливо. Но в один день затеялся у них спор о том, кто важнее всех. Существительное говорит: Я – самая важная часть речи, потому как без меня нельзя и предложения составить. Прилагательное на это восклицает: Нет, я важнее, потому что красивее. Возражает всем Глагол: А как вы предложение составите без действий? Признаками лишь или предметом?
И кричали долго друг на друга, пока в дверь их дома не позвонили. Все части речи вдруг замолкли. В дом вошел высокий старец с белой бородой. Кто Вы? – спросили разом все. И ответил бородач: Я – Русский Язык, но почему же Вы ссоритесь? В чем причина ссоры? Проговорил Глагол: Мы спорим, кто из нас важнее. А что же скажешь ты? Все вы важны, все вы нужны, Нет среди вас ни главного, нет и второстепенного,- промолвил старец. Задумались части речи. И перестали спорить.
<span>Стали они жить дружно и счастливо одной большой дружной, неразлучной семьей.</span>
Мое місто-Київ.Це столиця України.У Киеві є багато культурних спадщин народу.Також у мого міста багата легенда.Я знаю,що його заснували три брати Кий,Щек,Хорив та їхня сестра Либідь.
У Киеві є багато музеїв,театрів та галерей.Є також ботанічний сад та інститут імені Тараса Шевченка.
Я думаю,що моє місто найкраще!Я дуже люблю Київ!
На мою думку людині потрібно для щастя по-перше рідні. Якщо є мама, тато то це і є справжне щастя. Щастя - це коли тебе оточують самі найрідніші для тебе люди. Це ж чудово.
По-друге це здоров'я. Якщо будеш здоровий то все в тебе буде чудово. Але не забувайте що якщо ти навіть захворів то тебе завжди підтримають твої близькі. Не потрібно падати духом.
Щастя це твої рідні. Запам'ятай це на всегда
<span>[з а с' а й а л а] - 7 букв, 8 звуків, 4 склади,
</span><span> Схема: - - 0 - = 0 = 0 = [з] приголосний, дзвінкий, твердий, [а] голосний, нелаб., ненаголош., [с'] приголосний, глухий, м'який, [а] голосний, нелаб., наголош., [й] приголосний, сонорний, м'який.</span>