При сокращении штата всегда определяется круг лиц,которые имеют имущественное право на оставление на работе.
В связи со ст.14 Закона<span> от 15.05.1991 N 1244-1; ст.</span> 21 Закона<span> от 21.07.1993 N 5485-1 и др. существуют категории работников,которые не могут быть уволены при сокращении штата, в частности (ст.261 ТК РФ):
-беременная женщина
-женщина,имеющая ребенка в возрасте до 3-х лет
-одинокая мать, воспитывающая ребенка-инвалида в возрасте до 18 лет или малолетнего ребенка - ребенка в возрасте до 14 лет.</span>
для поддержания иммунитета и профилактика
В интернете есть
Під тлумаченням закону слід розуміти з'ясування змісту закону чи його окремих норм (положень) та роз'яснення цього змісту іншим особам.
Тлумаченням законодавчих норм займаються посадові особи (суддя, прокурор, слідчий тощо), юристи-науковці та просто професійні юристи, а іноді й окремі громадяни. При цьому тлумаченню піддаються не правові норми як певна абстракція, а конкретні положення нормативно-правових актів, в яких викладені відповідні норми. Тлумачення є інтелектуальною діяльністю, процесом мислення, який кожна особа здійснює індивідуально. На завершальному етапі тлумачення може оформлюватись як результат колективної думки від імені певного державного органу, однак до цього завжди відбувається процес індивідуального тлумачення відповідних положень закону.
У праві дуже рідко трапляються випадки, коли б зміст
Презумпция невиновности сработает, точнее ее углубление
Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
Загальнообов'язковість правової норми та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридичного документа. При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією, аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише частина правового правила. Суб'єкт у процесі інтерпретації змісту всіх статей відтворює цілісну правову норму.
При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті нормативного акта.
I. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три способи:
1. Повний, коли елементи норми прямо формулюються у статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті чи акти.
(Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП України.)
2. Відсилочний, коли у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта.
(Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75 — 78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)
3. Бланкетний спосіб є різновидом відсилочного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні положення даного закону, а на інший нормативний акт.
(Молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)
II. Залежно від рівня нормативного узагальнення розрізняють:
1. Абстрактний спосіб, при якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного поняття.
(Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільного законодавства за аналогією: при неможливості використання аналогії закону права та обов'язки сторін визначаються, виходячи із загальних основ та сенсу цивільного законодавства і вимог розумності та справедливості.)
2. Казуїстичний спосіб надає можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки.
Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладення шлюбу:
— наявність іншого шлюбу;
— наявність відносин родства;
— недієздатність хоча б однієї особи.
Можливо виділити й інші способи викладу норм права в нормативно-правових актах, які визначаються правилами юдичної техніки. Однак вони мають доповнюючий характер і не впливають суттєво на правозастосовчу практику.