По случаю приезда сыновей,я созывал своих самых близких сослуживцевна дружескую пирушку.и решаю ехать в сечь уже завтра.мы почти неделю жили в сечи.наше войско шло на войну с поляками.в лагерь казаков тайным ходом пробралась служанка польской панны,знакомой Андрия.она прислала служанкук нему за едой.он собрал еды и со служанкой пошёл в город.андрий встретился со своей знакомой,и ради неё он предал родину,отца,брата,и друзей.казаки пропустили подкпреплениек полякам.наше войско начала готовиться к битве.после боя казаки выбрали моего старшего сына остапа своим атаманом.видя оживление в городе я стал готовить запорожцев к бою.в этом бою я убил своего мландшего сына.а старший сын попал в плен.я приехал в варшаву. меня обманули и не пропустили к остапу.я решаю идти на площадь,где должна была быть казнь остапа.остап перед смертью позвал меня,я громко отозвался на призыв сына.меня чудом не поймали.на борьбу с польским захватчикомиподнялось всё казачество.поляки пробовали заключить с нами мирное согласие ,я не верил клятвам поляков.я ушёл со своим войском,но остальные подисали соглашение.поляки действительно обманули.я сжёг поселение во всейпольши.10 дней уходило наше войско от погони и билось с польскими войсками.мы прорвались через польское войско,но я вернулся искать выпавшую трубку(люльку<span>)меня схватили,и присудили сжечь живьём на виду у всех.мои товарищи смогли уйти.как-то так.</span>
О дальнейшей судьбе своих героев, В. Дубровского и М. Троекровой, писатель ничего не рассказывает. Наверное, для того, чтобы мы, читатели, могли в воображении представить жизненный путь полюбившихся нам персонажей после расставания.
Нильс из-за того,что он поймал гнома и не отпускал его,тот превратил Нильса в маленького человечка,размером с гнома.
Потом Нильс ,спрятавшись в крыльях у гуся Мартина , полетел с ним в путешествие,в Финляндию.Нильс побывал в замке,спас его от нападения крыс волшебной дудочкой,и во многих других местах. Стаю диких гусей возглавляла гусыня Акка Бернекайсе.
Людська гідність – це, мабуть, найважливіша, можна сказати, абсолютна цінність, якою повинна бути наділена кожна людина. Адже, перш за все, людина просто біологічна істота, яку цілком природно обурює утиск, насильство чи обмеження у правах. Звичайно ж, у сучасному світі ми обмежені у правах і повинні дотримуватися не тільки державних, а й моральних законів. Але, попри все, кожна людина прагне мати відчуття свободи, зазіхання на яку і вважається образою людської гідності.
Крім того, людина – це духовна особистість, яка не терпить насильства над своїм внутрішнім світом, тобто морального насильства, особистість, яка захищає свою власну унікальність і право бути самим собою. З якогось моменту у житті кожної людини з’являється щось інтимне, якісь особисті справи, власний смак, приватне життя. Все, що стосується кожної окремої людини, все непередбачуване, незрозуміле, несхоже і на сторонній погляд ніяк не виправдане та навіть інколи нікчемне, слід вважати непідзвітним, непідконтрольним, недоторканним, слід зараховувати до людської гідності. Так поступово людська гідність стає для кожного з нас синонімом особистого, тобто недоторканність особистості, на мій погляд – це і є людська гідність у повному сенсі цих слів.
Особисто я вважаю, що почуття гідності будується на найцінніших моральних заставах, які людина розвиває в собі і поважає в інших. Для того, щоб стати гідною для оточуючих людиною і отримувати повагу інших, перш за все, треба поважати самого себе. Для цього вкрай необхідно враховувати ті якості, які завжди вважалися моральними цінностями. До них можна віднести поважність, чесність, доброту, працьовитість, безкорисливість, співчуття тощо.
Гідна людина ніколи не дозволить себе принижувати, ніколи не дасть в образу себе і не пройде повз образу іншого. При цьому така людина буде з повагою ставитися до свободи особистості оточуючих. Гідна людина обов’язково ввічлива, добра і розумна, вона вміє прощати іншим їх слабкості. Про таких людей інколи кажуть, що вони гідні не тому, що не мають негативних рис характеру, а тому, що у них ярко виражені позитивні риси.
На мій погляд, гідність вимірюється на своєчасною допомогою іншим, альтруїзмом і добрими справами. Гідна людина не буде заподіювати іншим страждання, біль і навіть незручності. Коли у людини чітко сформовані погляди на моральні ідеали, вона буде робити усе для того, щоб наблизитися до цих ідеалів. Гідна людина завжди буде прагнути якнайближче стати то того добродійного образу, який вона вибудувала у своїй свідомості.
