<span>Згода-незгода, порядок-безлад, радість-сум,війна-мир,зима-літо, батьківщина-чужина, правда-неправда, будує-руйнує.
</span>
Завжди хотілося, щоб будинок, у якому я живу, був затишним, меблі була гарної й практичної, зручно розташованої. І головне, мені завжди хотілося мати будинку свою особисту кімнату – простір, на якому все було б розташоване так, як хочу я, як зручно мені. Торік моя мрія збулася – наша сім’я переїхала у свій будинок. Раніше ми жили в багатоповерховому будинку одного зі спальних районів нашого великого міста. Говорячи про цю квартиру, відразу згадую улюблений усіма фільм «Іронія долі». Помнете: однотипність квартир і навіть цілих мікрорайонів, інтер’єра квартир, у яких живуть люди. Все це послужило гарну службу героям фільму, але в житті така одноманітність, звичайно ж, стомлює. Тому мої батьки й вирішили переїхати у свій будинок
"Один грам прикладу, важчий ніж кілограм порад", - така приказка яскраво описує тезу, згадану в темі. Чому можна так вважати? І чи дійсно вчинки краще характеризують людину, ніж слова? Про це я хочу написати у цьому творі.
Я погоджуюся з таким висловом, і на це є кілька причин. По-перше, дії людини можуть дуже відрізнятися від її слів. Якщо хтось вміє гарно висловлюватися, це не завжди означає, що особа поводиться згідно з тим, про що вона говорить. Дуже часто люди прикриваються водоспадом слів та обіцянок, а насправді не виконують і частини сказаного. По-друге, приємніше спілкуватися з тим, хто робить більше ніж говорить. Уявімо ситуацію: людина потребує допомоги. Хто в такій ситуації буде більш корисним: той, хто обіцяє, що допоможе, чи той, хто відразу шукає можливість виручити іншого? Звичайно, що друга людина.
У сьогоднішньому світі ми часто чуємо обіцянки, які ніколи не виконаються. Люди нерідко розсипають слова, але наші вчинки завжди краще охарактеризують нас. Тому варто діяти! Тоді наша поведінка говоритиме за нас!
Доброта, я вважаю, - найблагородніша якість, яке зіграло важливу роль в моральному розвитку людства. Воно є найяскравішим і талановитим мазком на картинах великих художників, самим вистражданим словом в творах письменників - просто світлом, освітлює обличчя звичайних людей. Добра людина доброзичливий, ввічливий, сповнений співчуття і милосердя.
Людина не народжується доброю. Це якість у собі потрібно виростати і розвивати. Для цього необхідно завжди аналізувати свої вчинки, ставлячи собі питання: чи правильно я вчинив? чи міг я допомогти людині? що я зробив, щоб не заподіяти біль іншому?
Доброта - взаємне якість. Не дарма кажуть: «Як хочеш, щоб з тобою чинили, так і ти стався до інших». Надана по відношенню до нас доброта спонукає бути більш жалісливими і готовими прощати. Адже саме доброту ми цінуємо в дорогих нам людей: близьких, друзів. Вона допомагає не бачити недоліків в людині.
Деякі вважають, що доброта - прояв слабкості. Вони думають, що треба бути твердими, іноді навіть грубими, щоб своєю силою справити враження на інших. Але добре кажуть, що грубість - це підроблена сила слабкого. Насправді ж потрібно справжня сила, щоб бути дійсно добрим.