Вправа 159. Олег і Галина, приїхав учора, поклав у зошит, брат і сестра, тихий і ясний, був у сім"ї, у квартирі, читали в оголошенні, Микола й Ігор, вода в озері.
Я цілком згоден з думкою, що цінність часу пізнається аж тоді, коли він утрачений. Цей вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час.
Я часто питав себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Один день не можна прожити двічі. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.
Я не пішов на вулицю, так як я робив домашнє завдання