ЧЕСТЬ, і, жін.
1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
Добра, не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! Зараз кажіть взяти її під арешт! (Іван Франко, IX, 1952, 392);
Невинність, цнотливість (про жінок). Все чекає великого Юрія. Як молода дотримує честі до вінця, так все доокола, вся природа чекала приїзду кінного лицаря (Гнат Хоткевич, II, 1966, 23); Олена на ті посиденьки не ходила, щоб, не дай боже, не прописав хто Оксенові в письмі, що вона тут без нього розгулює та гайнує свою жіночу честь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 23).
ЧЕ́СНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням чесний .Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось. Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (Олесь Гончар, III, 1959, 349); — Я бачив ваші коні, — сухо, зовсім сухо відповів ремонтер, — але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність — це мій девіз (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 97).
Гуляли хлопчик і дівчинка. Збирали у лісі гриби. Знайшли три грибочки на купці листя. Присіли, хотіли їх вже збирати, коли з під листя виглянув їжак. То він ніс на собі ці грибочки і купку листя.
Діяльність ,.довільність ,
1)розповідне, двоскладне, поширене, не ускладнене
Граматична основа: лебеді підмет, мріють присудок
Другорядні члени речення:крилами- додаток, рожеві- означення
1. тихо-тихо 1.жовтогарячими
2.синьоокий
3.людино-звірі
4.щастя-долі
5.малим чути
6.пароплави
7.невпізнанно-знане
8.гостро-бородий
