Берізка схилилась а за нею віти
<span>Над криничкою верба схилилась на гілці кулик висить не минають люди кринички верба подає їм кухлик,а криничка пригодає водицею
Схилилась доля моя</span>
Ось такий звуковий аналіз
Книга вчить, як на світі жить.Книжка нас навчає,відкриває перед нами безмежний простір для людей,для самопізнання.Без книги ми сліпі.Якби її не було ми б не змогли знати тих моментів і тонкощів які відкриває перед нами книга.Найперша книжка яку нам читала мама це були казки,пізніше це була навчальна література за допомогою якої ми поринаємо в дитинство і відчуваємо себе немов у казці.Книга - наш друг і супутник.
В осiнньому парку дуже красиво. Листя лежать жовтим коврем. Промiння пробиваються скрiзь золотi листячка.
Я-Сонце.Я яскраве небесне світило, що гріє аж вісім велеких та прекрасних планет.До них входить і Земля на якій живуть люди.Вони використовують мою енергію у побуті.Я не тільки допомагаю фізично, а й морально.Під час весни на цій планеті починають попадати перші мої промінці,що допомагає людям зібратися з силами або ж подружитися з кимось після холодної пори року-зими.Мені подобається приносити радість іншим.Отже,я - Сонечко.