<span>Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: <em>безвісті, безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впереміш, вплач, впору, враз, вранці, врешті, врівень, вряд, врозкид, врозсип, всередині, вслід, всмак, доверху, довіку, доволі, догори, додому, донизу, дощенту, заміж, заочі, за північ, зараз, зарані, засвітла, збоку, звіку, згори, ззаду, знизу, зразу, зранку, зрання, зроду, набік, наверх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, набік, наверх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, навіч, надвечір, надворі, назад, назахват, наздогад, назустріч, нараз, наостанок, напам’ять, напереваги, наперед, нарівні, напереріз, напівдорозі, напоказ, наполовину, насилу, наприклад, напролом, наспід, наспіх, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опліч, побіч, поблизу, повік, позаду, поруч, поряд, посередині, спереду, убік, убрід, уголос, угорі, угору, удень, украй, укупі, улад, уплач, упоперек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, усередині, услід, усмак, ушир</em>.
Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: <em>віддавна, вкрай, востаннє, вручну, догола, допізна, замолоду, заново, звисока, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна, спроста, сп’яну.
</em>. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: <em>вдвоє, втроє, вчетверо; вперше, вдруге, втретє; надвоє, натроє, начетверо; удвох, утрьох; учотирьох; водно, заодно, поодинці, спершу.</em>. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: <em>внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що</em> та ін. в ролі додатків.
Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: <em>вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навсидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навкоси, навсправжки, навстіж, навтікача, наздогін, наосліп, напоготові, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба</em>.
Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): <em>босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.</em></span><em />8. Складні прислівники, утворені сполученням часток<em> аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-</em>із будь-якою частиною мови: <em>абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк; дедалі, деколи, деінде; чимало; щовечора, щогодини, щодня, щоденно, щомісяця, щомога, щонайдовше, щонайкраще, щонайменше, щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини </em>(але: <em>дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що</em>); <em>якомога, якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше</em> <span>та под.</span>Разом пишуться:<span>1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: <em>віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно, набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд, невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.
</em></span><em>
</em>
Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам.
<span>Г. С. Сковорода </span>
<span>Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. </span>
<span>Щастя буває різним. Для одних щастя — гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші — у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: "Друг вірний — захист міцний". Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість. </span>
<span>Є дружби різні. Тож одна </span>
<span>Шампанським піниться в бокалі, </span>
<span>Її випиваєш до дна </span>
<span>Без радості і без печалі. </span>
<span>А друга — без пустих прикрас, </span>
<span>Ознаки маючи суворі, </span>
<span>Духовно підіймає нас </span>
<span>У добрій радості і в горі. </span>
<span>В. Михайлюк. "Є дружби різні" </span>
<span>Майже всі люди важко переносять самотність. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не люблять, що він не має такої популярності, як інші, повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якщо з таких стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати як матеріальну вигоду. </span>
<span>Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми підтримуємо зв'язок тому, що вона вміє цікаво розповідати, від другої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку, четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, п'ята завжди готова дати добру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й таке, що з часом в людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж робити в такому випадку? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: "Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні". </span>
<span>Дружба не виносить егоїзму. Є люди, які у дружні стосунки не роблять жодного внеску. Зрозуміло, що мало хто їх поважатиме, а найчастіше — намагатимуться обмежити зв'язки з ними, звести їх до приятельських. Інший тип людей втрачає друзів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти із ними мало приємні і навіть інколи ображають. Нерідко ці люди злостиві, в'їдливі, кепкують з інших. Хто ж захоче дружити з такими? </span>
<span>Деякі не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші, вони байдужі до людей. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захоче висловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись самотніми, втратити друзів. </span>
<span>Коли тебе забуде рідний брат, </span>
<span>Махни рукою, плакати не варт. </span>
<span>Коли тебе забуде друг — подумай, </span>
<span>Що сталося, що він тобі не рад. </span>
<span>Д. Павличко </span>
<span>У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти, приваблюватиме до себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити своїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину, гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі, для якої головне — приносити людям щастя. </span>
<span>Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам'ятай, що найвірніший друг — це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб допомогти у скруті синові чи доньці. Дуже важливо про це пам'ятати, щоб відповідати на піклування матусі ніжністю та ласкою. </span>
<span>Ніколи не буває самотньою й та людина, для якої друг — книга. Народна мудрість вказує: "У того багато друзів, у кого великий друг — книжка". "Книжка — найкращий дар дружби". Книга — це найбільше чудо з чудес у всесвітній історії, це друг, який допомагає у скрутну хвилину, який навчає мислити і відкривати світ прекрасного. </span>
<span>Торкнутися душею до краси можна серед буйних трав і запашних квітів, лісового буяння і тихого плескоту озер. Природа — той друг, що приносить радість споглядання гармонії і надає відпочинок. Для багатьох людей спілкування з природою рівноцінне зустрічі з найдорожчими друзями. </span>
<span>Отже, друзі чекають на нас скрізь, тільки треба вміти цінувати дружбу, тоді будеш щасливий сам і принесеш щастя тим, хто оточує тебе</span>
