Якою повинна бути справжня людина
Ми всі живемо у цьому світі
заради чогось... Ми на щось розраховуємо, шукаємо друзів, будуємо
кар*єру, чимось чомусь.... Але не думаємо про наслідки усьго цього... Ми
не думаємо про те, що, навіть, сама дорога серцю людина може завдати
удар ножем у спину... Часто забуваємо про те, що нам багато людей,
нажаль, заздрять... Забуваємо посміхнутись зранку... А потім ми ще
задаємо питання "Чому все так? Я гіден (гідна) більшого! "Але не так
часто ми замислюємось :"Якою повинна бути справжня людина"Наприклад, я
вважаю, що правжня людина повинна бути чесною .Також в справжній
людині,на мою думку, повинна бути цілеспрямованість, адже справжня
людина повинна дійти до мети котру вона перед собою поставила. Справжня
людина не має права брехати, адже насамперд вона буде брехатии не
оточуюючим, а самій собі,що просто жалюгідно.
Людина з великої літери
"Л" повинна відстоювати своє слово та віддавати відповіть за свої вчинки
Переквітує квітень,
<span>Перешумить весна, </span>
<span>І буде тихе літо, </span>
<span>Глибінь ясна.
</span>Зима - і пролісок блакитний,
<span>Навколо ще летять сніги,</span>
а він всміхається привітний,
а він вже скинув ланцюги.
Аптекар, музикант, парашутист, фінансист, тракторист, учитель, гуморист, будівельник, дресирувальник, економіст, масажист, сценарист.
Якось одного весняного дня, коли на серці було дуже легко і спокійно, я з подругою пішла до лісу. Він зачарував нас своєю неймовірною красою, але у ньому, на жаль, було надзвичайно вогко. Тому гуляли ми недовго. А коли вже верталися додому, то побачили якусь надзвичайно величезну бочку.
Оскільки ми дівчата допитливі, то вирішили подивитися, що ж це за таке велетенське диво стоїть посеред лісу. Як виявилося, бочка була закрита кришкою. Та ми не з тих, хто зупиняється перед перепонами. Хоча признаємось чесно: нам довелося довго помучитися, поки ми її відкрили. Подрузі настільки кортіло дізнатися, що в тій бочці, що вона, відкриваючи кришку, навіть зламала свої чудові нігті, якими дуже пишалася.
І що було у тій бочці, як ви думаєте? Ні, не було там солодкого та запашного меду (хоч ми потайки на це сподівалися), а було повно чорнющого-пречорнющого дьогтю. А навіщо він нам? Ото залишили ми ту бочку та й пішли, розчаровані, додому. :-))
День закінчився і кожен думає : « А що буде завтра?». У всіх свої плани на день, на тиждень, на місяць. І кожен чітко знає ,чого він хоче від наступного дня, але ці плани можуть не здійснитись. Є різні причини на це : комусь не вистачило часу, хтось захворів, але рано чи пізно деякі плани відновлюються і здійснюються.Я чітко знаю, чого хочу від життя. Ніхто не задумувався над тим, що буде через століття з нашою країною. Напевне, хтось і замислювався, але недовго. Мене це хвилює щодня, кожну годину, кожну хвилину, тому що я хочу, щоб і мої діти, внуки жили в освіченій, мирній, всемогутній країні, яка ні від кого не залежить, вона все може сама, щоб кожен громадянин жив не турбуючись, що завтра може бути війна або кінець світу. Багато хто хоче бути дизайнером, мільйонером, бізнесменом, а я хочу бути просто вчителькою початкових класів. Для чого? Щоб виховувати в дітях змалку любов до своєї країни, до людей, для того, щоб випускаючи їх зі школи, я знала, що кожен принесе в цю країну частинку добра.Так боляче, коли знаєш скільки бездомних людей, тварин і всім хочеться допомогти, але на сьогоднішній день наші люди жорстокі, бачачи все це, проходять мимо, не задумуючись, що на їхньому місці може бути кожний. Так хочеться, щоб в нашій країні не було людей , які потребують житло.<span>Майбутнє своє та своєї країни я бачу щасливе, життєрадісне, щоб всі люди були задоволені життям. Хочеться, щоб наша країна процвітала. Маю надію, що всі наші мрії здійсняться. Нехай всі наші бажання стануть реальністю.</span>
