<span>Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала</span>
<span>Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків
</span>Я був би поетом, якби<span> умів писати вірші!
</span><span>Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося
</span>Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай
МОЯ БАБУСЯ. Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається. Коли б я не приїхала, на бабусі була біленька хусточка, яка різко відтіняла чорні брови і засмагле обличчя. Іноді хусточка зсувалася набік, і з-під неї вибивалося пасмо сивого волосся. Бабуся знає багато казок, і мені подобається слухати її тиху неквапну оповідь. Ось така вона, моя люба бабуся.
Знан:а........................
коли задзвонив телефон і Аня запросила мене на день народження наступного дня, я дуже зраділа. але було вже пізно і я вирішила придбати подарунок завтра з ранку. я прокинулась рано і одразу пішла на пошуки найкращих квітів. це виявилось не так легко, як уявлялось. красивих букетів було багато, але у мене не було стільки грошей, а ще потрібно було купити цукерки і якийсь маленький подаруночок, щоб він був справді від щирого серця. доки я вирішила ці питання, я зрозуміла, що дуже запізнююсь. я поспішала, як тільки могла, але по при всі зусиилля прийшла тільки в той час, як всі гості вже сиділи за столом. мені було дуже соромно за непунктуальність, але Аня щиро вибачила мені і з радістю прийняла мої вітання і подарунок. особливо вона подякувала за чарівний букет, що так їй сподобався. ми дуже добре провели час.