Поет — герой поеми «Давня казка», не відділяє свого життя від життя народу. Поет заслужив у людей велику повагу й довір’я своєю відданою працею. Граф Бертольдо у творі є уособленням ворожих народові сил. Він повна протилежність Поету: позбавлений творчої фантазії, лицар убачає у впливі поетового слова на сільську молодь «диявольське наводження», чаклування. Поет: «Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу.
Бертольдо: «лихий такий, крий Боже», лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії.
Кожній людині мила своя сторона. На рідній землі людина почувається господарем. Тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. На чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. Там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. Їй не вистачає тепла рідного дому, друзів.
Лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. Любіть свій рідний край,свою землю! Тому і кажуть в народі: "для мене ж той край найкращий,де виросли крила мої"
Як говорилося в вірші "Крила"
Людина живе на землі, не літає, а крила має, а крила має, у кожного свої крила. У когось щедрості на турботи, у когось од любові до роботи.
Хоча не кожну людину можна назвати добрими,але крила є у всіх.
Культура Древней Греции существовала с XXVIII в. до н.э. и до середины II в. до н.э. Ее также называют античной — чтобы отличить от других древних культур, а саму Древнюю Грецию — Элладой, поскольку так называли свою страну сами греки. Наивысшего подъема и расцвета древнегреческая культура достигла в V-IV вв. до н.э., став исключительным, неповторимым и во многом не превзойденным феноменом в истории мировой культуры.