Последствия завоевания древнерусских земель татаро-монголами были печальными.
Погибло большое количество людей, причём наибольшее количество их пришлось на профессиональных военных. Ни крестьяне, ни горожане не понесли таких потерь.
Ремесленникам пришлось ненамного лучше. Кто не погиб, не был разорён и вынужден бежать, по большей части был угнан в рабство. На долгое время прекратилось каменное строительство, многие виды ремёсел исчезли, а сохранившиеся стали хуже в профессиональном плане. Масса секретов оказалась утеряна, изящество изделий долго ещё не достигало прежнего уровня.
На долгие десятилетия прекратилось монетное обращение. Общие демографические потери, по некоторым данным, составили до 1/3. Но они были неравномерны: Новгородское княжество вообще избежало завоевания, а в других княжествах было немало глухих мест, куда захватчики за всё время оккупации так и не удосужились ни разу заглянуть, поход туда заведомо по результатам не оправдал бы перехода группы кавалерии с оружием и обозом.
Каролінгське Відродження – це стрибок, культурний підйом, який стався в VIII-IX століттях, під час існування імперії Карла Великого. Він охопив усі королівські династії Каролінгів, які розташувалися на території Німеччини і Франції. Термін Каролінгське Відродження був введений у 30-х роках 19 ст. французьким істориком Жан-Жак Ампером. У чому суть Каролінгського Відродження? Воно виразилося в утворенні шкіл, залученні освічених діячів до королівського двору, в розвитку образотворчого мистецтва, архітектури, літератури. Центром Каролінгського Відродження став гурток, створений при дворі Карла Великого. Іншими словами його називали «Академією» та нею керував Альбін Алкуїн – англосаксонський автор підручників філософії, богословських трактатів, математики. Він був ученим і радником Карла Великого, абатом Турського монастиря. Каролінгське Відродження стало можливим завдяки злиттю релігійної та інтелектуальної тенденцій. Воно породило нове мистецтво рукописної мініатюри, піднісши його на надзвичайно високий рівень. Фарби та золото темпери відрізняли писання, що призначалися для двору імператора. Прикладом цього може служити малюнок в Утрехтському псалтирі, виконаний пером. У ньому швидкі, лінеарні штрихи створюють ефект незвичайної виразності. Досягнення Каролінгського Відродження Крім того, що були відкриті світські і монастирські школи, велися викладання світських предметів. Серед них були – богословські дисципліни, граматика, риторика, арифметика, діалектика, астрономія, музика, природознавство, а також іноземні мови. Особливого розвитку досягла філософія і агіографія. Вчені і філософи складали цикли сказань і легенд. У монастирях і містах стали вперше вести аннали, які продовжували наступні покоління хроністів: Королівські аннали, Фульдського аннали. Але в другій половині ІХ століття почалися зміни в духовному житті суспільства заходу і Каролінське відродження змінилося спадом.
Он понял , что для объединения страны недостаточно одного патриотизма. Нужно было во - первых значительно укрепить центр притяжения на Апеннинском полуострове - Пьемонт, а во - вторых найти могущественных союзников.
Речь идёт о реформах Избранной рады!
(Земский собор, Стоглав, стрелецкое войско, отмена кормлений и т.д.) Реформы продолжались недолго, были свёрнуты царём Иваном Грозным. Имели очень положительное значение, считается, что благодаря им Россия провела удачную восточную внешнюю политику ( включение в состав России Казанского и Астраханского ханств). и т.д.