З самого дитинства я постійно крала тихесенько ручки з маминої сумки! Вони були такі класні, різнокольорові, я завжди мечтала.что коли піду до школи і в мене буде стільки ж багато ручок! І ось я вже в 11 класі, одинадцять років я з дня в день ношу в школу ручки, ручка-в моєму піналі шкільно-необхідний предмет!Адже тільки написавши, я можу здати свої роботи!<span>Адже тільки написавши записку, я можу признатся в любові!
___
развивай дальше тему</span>
<span>На колодах,порослих мохом,сидiла зграя синичок.З пожовтiлого
дерева злiтали листочки. Андрiй блимав переляканими очима. На
долинi,вкритій зеленим житом,росла квiтка.Увесь день Василько ходив у зiпсованому настроi.</span>
В нашому житті ми багато чого не розуміємо, але на мою думку це нормально. Ми з'являємося на світ, і нас починають вчить батьки, потім ми ідемо до садочка де вихователі нам розповідають цікавинки і вчать самостійності. Після садочку ми ідемо до школи де нас вчать і дають знання, потім інститут, робота. Усе життя ми вчимося буди кращими ніж зараз, як говорила одна мудра людина "Вік живи, вік учись"
З цього всього я маю висновок - всьму навколо треба вчитися, тому в цьому немає нічого поганого!
Синичка -ичк
солоденький -еньк
ластівонька -оньк
малинонька -оньк
бабусенька -еньк