Іменник - мати
за мати життя віддам.
не впевнена що ти це мав(ла) на увазі.
Н.в. триста двадцять дев'ять тисяч триста два
Р.в. трьохсот двадцяти дев'яти тисяч трьохсот двох
Д.в. трьомстам двадцяти дев'яти тисячам трьомстам двом
З.в. триста двадцять дев'ять тисяч триста два
О.в. трьомастами двадцятьма дев'ятьма тисячами трьомастами двома
М.в. на трьохстах двадцяти тисячах троьхсот двох
Червоний (що робити?) - червоніти. Учитель (що робити?) - учителювати. Помилка (що робити?) - помилятися.
Поки сонце й вітер сперечались - небо і жоржина повінчались
Мій друг Андрій
Андрій - мій найкращий друг, він старший за мене на півтора роки. На жаль, ми вчимося в різних школах, тому бачимося не дуже часто. Коли бачиш Андрія, в першу чергу помічаєш його волосся: воно таке руде, що здається, на голові у хлопця хтось багаття розвів. Андрій доволі високий, виший за мене майже на цілу голову. Волосся він стягує у маленький хвіст, бо воно дуже непокірне і постійно стирчить у різні боки. Як у більшості рудих людей, обличчя у Андрія бліде; воно майже не загоряє на сонці, тільки веснянками покривається. Очі у нього невеликі, світло-сірі. Андрій дуже жвавий, розмовляє швидко, активно жестикулюючи. Одягається він просто, надає перевагу джинсам та сорочкам або светрам. Він каже, що на ньому одяг "горить", тому треба йому носити щось міцне і добротне. Андрій - дуже цікавий співрозмовник: він багато читає і захоплюється комп'ютерною анімацією, навіть зробив кілька мультфільмів сам. Ось такий у мене гарний друг.