1. Цього року в мене найкращі річні оцінки.
2. Вчора в магазині покупці нічого не купили.
3. Будівельники вчасно розпочали будівництво.
4. Я роблю ранкову зарядку щоранку.
5. Бабуся зварила варення з назбираної малини.
Кожен погодиться з тим, що сьогодні дуже багато образ серед людей, які псують відношення й взагалі настрій. Образа, як тяжкий камінь на серці. Його можна прибрати, але це треба вміти зробити. Поміркуймо, яку користь приносить образа на когось? На мою думку, ніяку. Навіщо тоді мучити себе та інших. Звісно, що це нікому не потрібно. Який же існує спосіб, щоб врятуватись від цієї "напасті"? Все досить просто. Потрібно лише пробачити. Прощення- це найкорисніші ліки від образи на когось. Можливо, для когось ці ліки занадто "дорогі", через гордість. Мені завжди допомагає думка про те, що якби я помилилася, то дуже б хотіла, щоб мене пробачили й не тримали довго образи. Завжди потрібно ставити себе на місце тієї чи іншої людини, яка нас образила, чи яку ми образили. Це справді допомагає. Отже, не потрібно берегти у своєму серці місце для образ. Там повинно завжди залишатися місце для любові та доброти.
-Тобі подобаються комп'ютерні ігри?
-Так, подобаються. Я їх просто обожнюю. А ти?
- Так, я теж. Яка твоя сама улюблена?
- Мені не подобаються квести і жанр пригод. Я віддаю перевагу Військовим і Мортал Комбат - найкраща з усіх.
- Що це?
- Ти справді про це нічого не знаєш?
-Абсолютно!
-Чувак, це крута штука. Мортал Комбат-це серія відео-ігор, створена Едом Буном і Джоном Тобіасом. Ігри спочатку розроблялися компанією Мідвей Геймс для аркадних автоматів, а згодом була перенесена на інші платформи. Наприклад, у мене гра йде на ПК.
-Що таке Військові?
- Ну, це легко. Якщо ви граєте з одним, ви обидва вибираєте героїв і використовуєте деякі комбінації кнопок, щоб бити один одного. Ваше завдання тут - вижити. Коли ви граєте в поодинці, ваш суперник-це ваш комп'ютер.
- Оу, звучить цікаво!
- Саме! Картинка чудова і Мортал Комбат має високий рівень деталізації. Є кілька основних персонажів: жінки, чоловіки, істоти. Мій улюблений герой - Саб-Зіро.
-Хто це такий?
-Це супер-ніндзя, що володіє силою заморозки - він може заморозити своїх ворогів і робити незабутні комбо!
-Оу, я хочу це побачити! Давай зіграємо?
- давай
після гри
-чувак,це було круто,я і не думав,що це так цікаво
-а я що казав
-а в які ігри ти грав до цього?
-раніше я грав у аркади і гонки
-слухай,у мене ж є карта для гри в ігровому клубі, давай сходимо колись,порубки ось разом
-справді?я не проти
-ось і чудово,тоді в понеділок сходимо
Весняні води
Так щовесни. Ідуть вони до свого човна, одмикають і веслують до незатоплених горбочків та острівців. Ось перше сухе місце трапилося. Не видно жодного зайця. Проте скоро-таки надибають. Заєць бігає по мокрій латці землі, і вуха в нього теж жалісливо стирчать.
Заєць хоче у воду скочити. Весь він напружений, наполоханий, очі великі й опуклі. Батько бере його обома руками, заєць здригається. Вигляд у нього заляканий і безпорадний.
А ген ще двоє зайців! Нашорошили вуха, схожі на два вухаті пеньочки. І такі вони насторожені та безпорадні, так вони вражені тим несподіваним багатоводдям.
Батько ступає на острівець, зайці товчуться навколо нього.
Батько їх ловить і випускає на згірку за селом.
Тарасова криниця
Малим хлопцем Тарас Шевченко разом зі своїм дідом Іваном ходив пішки до Мотронинського монастиря, що недалеко від Чигирина.
Ішли вони довго, хоч вийшли з дому ще вранці. Надворі була спека, і подорожні притомилися. Сіли, поїли, що Бог послав, захотілося пити. Ось неподалік вони й запримітили маленьке джерельце й почали розгрібати навколо. Незабаром звідти забила вода. Та ще ж яка смачна! Напилися, відпочили й пішли далі.
А впорядкована ними криничка залишилася й існує до наших днів, тамуючи спрагу багатьох людей, славиться своєю цілющою, смачною водою.
І називають її люди Тарасовою.
Останні дні зими. Усе починає танути. Стає трохи тепліше,льод,сніг тане. Починаються вилазити перші квіти.