- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Добре, а в тебе ?
- Чудово. Що робиш?
- З собакою гуляю, а ти?
- Збираю шишки для школи. Завтра в нас свято Святого Миколая.
- А ти порядна людина?
- Так, я порядна.
- А чому ти так вважаеш?
- Тому, що я не роблю поганих вчинків.
- Молодець. Я також стараюся робити тільки добрі діла, а не робити погані.
- Це дуже добре.
- А для чого тобі шишки на свято Миколая?
- Ялинку прикрашати.
- А навіщо ялинка на свято Святого Миколая?
- Просто у нас в школі стоїть велика ялинка, а коли на ній немає прикрас то вона не гарна.
- Зрозумів. Гаразд до зустрічі. Я пішов гуляти далі з своїм собакою Бімом.
- Давай. До зустрічі.
1. Душа болить за рідну Україну.
Душа болить за рідну цю країну. Як забирають її в нас, і як влада віддає наказ. Коли нема за що купити хліба, старим дідам і старим бабусям. Не можу я сказати навіть слово, воно все рівно право голосу втратило давно. Як подивлюсь які будинки в президента, і бідно як живуть в селі моїм. Одразу за душу хватає біль жорстокий, за Україну рідну тяжкий біль. Як помирають люди у лікарнях, і як благають про копійчину матері, благають же вони не заради себе заради хворої дитини, а грошей не хвата. Душа болить за рідну Україну, не та вже країна за яку воювали в 43-му.
Одного разу почався сильний дощ. Спочатку декілька, а потім більше й більше падало крапельок на землю. Вони немов раділи своєму падінню. Згодом ціла вулиця ледь не пливла по воді. Одна краплинка легко приземлилася і впала у джерельце. Вона вже була майже на дні, як десь далеко побачила світло. Їй стало цікаво і вона подалася туди. Там краплинка побачила фабрику, на якій виготовляли ліки. Вона вскочила в одну пляшечку і побачила те, чого ніяк не сподівалась. На неї дивились такі ж, як вона краплинки і усміхались. Вони розказали їй про себе і про їхню важливу роботу (адже з них виготовляють ліки). З того часу вони потоваришували.
Після того, як друзі-краплинки попали в аптеку, лікарства для полоскання горла купив чоловік в якого захворів хлопчик. Коли хлопчик полоскав горло вода потекла по трубі в каналізацію. Краплинці так сподобалося те, що вона допомагає діткам лікуватись, що вона знов захотіла потрапити на фабрику. Побачивши на березі жабку вона почала просити в неї допомоги. Жабка погодилася їй допомогти. Вони йшли і йшли і побачили пікнік.
там сиділо четверо дітей. Одна дівчинка сміялась і почала давитись. Краплинка дуже захотіла їй допомогти. Вона і її друзі з такою силою стрибнули дівчинці в рот, що проштовхнули їжу. Тепер краплинка з своїми подругами живуть і гуляють по небу. Коли вони сміються, то просять сонечка посвітити проміння на землю, а коли сумують то просять вітру і падають дощиком на землю. Тоді вони відвідують жабку. Потім повертаються додому. А на небі світить сонце. З'являється веселка.
Как-то так
Твір на тему "Час, цінність часу"
Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками, стиснути або розтягнути за власним бажанням.
Лелека Лелека дуже гарна пташка. Крила чорно білі. І великий клюв. Їсть рибу. Дуже він великий. Ось така Лелека пташка .
не знаю чи правильно напевно да