На календарі вже 3 березня, і ми с татком вирішили піти в ліс. Йдучи до лісу я спостерігала за природою. Небо взяло рожево-фіолетове забарвлення. Гілки дерев збивають пурпурові хмари, від чого ті стають на вигляд, як вата, і пролітають по небу білими згортками. Сонце простягає свої промені до землі, намагається зігріти її, подарувати своє тепло. На землі утворилися, так звані, струмки, за яким збігала тала вода прохолодна вода. Крізь сніг, який ще не встиг розтанути, пробивалася молода зелена трава. Де-не-де вже з'явилися проліски. В лісі, якщо добре прислухатися, то можна почути весеннею крапель. Краплі талого снігу на гілках падали в струмки, калюжі, створюючи прекрасну мелодію. На гілках було видно зародки листя. Так, до нас прийшла справжня весна!
<em>Если
что исправишь, ведь я не писатель. Была рада помочь!;3 </em>
Пічка-марічка
сонце-віконце
сиджу-гуджу, лежу
світ-кріт, плід, пліт
куточок-віночок
вас- панас
Шістсот сімдесят три кілометри
Шестисот сімдесяти трьох кілометрів
Шестистам сімдесяти трьом кілометрам
Шістсот сімдесят три кілометри
Шістьмастами сімдесятьма, трьома кілометрами
На шестистах сімдесяти трьох кілометрах
1.Не дочекавшись завершення навчального дня, шибайголова Петро побіг додому.
2.Пообідавши, ми вирішили відпочити.
3.Сусідка Галя, виглянувши на вулицю, побачила свого зниклого пса.
4.Втративши мову, дівчина присіла на землю.
5.Схилившись, він стояв над коханою.
6.Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
7.Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
8. Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
9.Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
10.Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.
Наша Батьківщина-це наша Україна.
Вересень-перший місяць осені.
Мій дідусь -герой.
Ми писали завдання з доски.
У нас найкращий учитель.