Недавно я прочитала интересные рассказы.Я поняла что их объединяет общая тема.Это-тема Рождества.Я увидела,что авторы перед трагическим финалом описывают радостные моменты главных героев.И мне кажется что когда у тебя в жизни происходит что то грустное,нужно всегда вспоминать о хорошем,и тогда ты улыбнёшся и поймёшь что в жизни не всегда происходит плохое.Например:"Ангелочек спустился с неба,на котором была её душа,и внёс луч света в сырую,пропитанную чадом комнату и в чёрную душу человека,у которого было отнято всё:и любовь,и счастье,и жизнь.Тут видно,что автор описывает грустный конец.
Ведь не всегда сказки могут кончаться хорошо.
Однако самостоятельная жизнь наложила на героя свой отпечаток - конечно, Гек повзрослел раньше времени. Часто он ведёт себя как взрослый человек, особенно на фоне своих " благополучных" ровестников.
Таким образом Гек Финн, несмотря на свой возраст, часто совершает взрослые поступки.
Этот герой практичен и самостоятелен, никогда не теряет присутствие духа. Он верен своим друзьям, справедлив, судит о людях по их качествам и всегда, несмотря на сложные обстоятельства, находиться на стороне добра.
“Сліпий музикант” Короленко аналіз Автор – Володимир Короленко Рік написання – 1886 р. Тлумачення назви: «сліпий» (каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду) «музикант» (творча, талановита людина, що знайшла своє покликання) Тема: Духовне випробування особистості, яка мас знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота. Жанр: Повість Головні герої “Сліпий музикант” Петро Попельський – сліпий музикант; мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко); дядько Максим (брат матері); конюх Иохим; Евеліна – кохана Петра; брати Ставрученки; Єгорій, Роман -дзвонарі; сліпі Проблематика “Сліпий музикант” Виховання; формування позитивної життєвої позиції; пошуку сенсу життя; співчуття людському горю; ставлення до людей з обмеженими можливостями; змиритися або кинути виклик долі Композиція – 7 розділів та епілог Сюжет “Сліпий музикант” Дві розповіді про те, як еліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя; про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до всіх знедолених. Елементи сюжету “Сліпий музикант” Експозиція: передчуття біди – і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя? Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Иохим, Евеліна, сліпі співці). Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями). Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість». Символи у творі “Сліпий музикант” Світло – це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням. Темрява – це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні. Шлях сліпого музиканта – це подолання темряви в собі, що є важливим для людини. Чого вчить твір “Сліпий музикант”? Бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожити гідне і повноцінне життя.
1)Онегин и Татьяна
2)Онегин приезжает на бал, где встречает Татьяну в новом образе, законодательницы зал. И влюбляется в неё, но Татьяна отказывает ему в чувствах, потому что предана своему мужу.
3)В начале романа Онегин жил разумом, а Татьяна чувствами. А в конце, всё поменялось Онегин живёт чувствами, а Татьяна разумом.
4)Онегин останется до конца своих дней "лишним человеком" в обществе и будет любить Татьяну всегда.
А Татьяна будет корить себя за то, что не дала согласие Евгению, хоть любит его, но прежде всего она вспомнила ту обиду и боль, которую принёс ей Онегин.
Как - то раз, мышь, гуляя по зоопарку, угодила в мышеловку. Недалеко от нее, качаясь на веревке, сидела обезьяна и ела из ведра бананы.
- помоги мне пожалуйста, обезьяна! - пропищала мышь.
- ох, как мне тебя жаль! Как жаль! Бедняжка! Если б я могла помочь... - ответила обезьяна.
Мышка крутилась, вертелась и наконец, выбралась из ловушки. Обезьяна, так засмотрелась, что сама не заметила, как упала с веревки прямо на пол, выронила все бананы и закричала:
- мышь! Помоги мне, прошу! Очень больно! Встать не могу!
На что мышка ответила:
- как же было больно мне, но ты не помогла.
- как не помогла? Я же так тебя жалела! - возразила обезьяна.
На что мышка ей ответила:
- лучше самая малая помощь, чем самое большое сочувствие!
Как-то так)))))
