Исследователи определяют жанр этого стихотворения как балладу. Баллада – стихотворный рассказ на легендарную или историческую тему; реальное в балладе нередко сочетается с фантастическим.
Признаки баллады в тексте.
рассказ на легендарную тему;
фантастическое в балладе: ропот пальм на Бога, их мысли, разговор;
реальное в балладе : гибель трёх пальм и дикое пустое место, бывшее раньше цветущим оазисом.
Действие баллады происходит в Аравийской земле. Аравийская земля - Аравийская пустыня, северо- восточная часть Сахары, между долиной Нила и Красным морем, находится в Египте
Лето в Сахаре исключительно жаркое, небо почти безоблачное. Солнце нагревает поверхность камней и песка до 70 С, температура воздуха поднимается до 40 С и выше. Колебания суточных температур очень большие. Днём раскаленным воздухом трудно дышать, а ночью и поверхность земли, и воздух быстро охлаждаются. Летом часто дуют сильные ветры. Становится нестерпимо душно, люди и животные задыхаются. Рот, нос, глаза забиваются песком. Беда тому, кто не укроется во время бури.
Какие выразительные художественные средства использует автор? Эпитеты: песчаных степях, гордые пальмы, почвы бесплодной, странник усталый и др Метафоры: умчался туман, родник пробивался, шепчутся листья с гремучим ручьём, приветствуют пальмы нежданных гостей и др.
<span>Что явилось причиной гибели пальм? Они возроптали на Бога и были наказаны. Их стремления никто не оценил. Караван получил то, что хотел – отдых, дрова, воду, а на гибель пальм никто не обратил внимания.</span>
Греки — вчителі римлян. Римські письменники, безперечно, є спадкоємцями грецьких. Однак це не означає вторинності їхньої творчості, а відтак меншовартості. Автори римської літератури поставили собі за завдання дати відповіді на запитання, що не прозвучали в еллінів. їхньою метою було перерости власних учителів.Греків час мало цікавив, їх захоплювало дослідження предметів, занурення в їх сутність. Римлян цікавить насамперед час і те, як змінюється одна й та сама річ під його впливом. Над такими речами, як «внутрішній світ», «душа», «серце», давні греки почали замислюватись порівняно пізно і їх певною мірою стривожила масштабність цих досліджень. Греки зрозуміли, що у внутрішньому світі людини розум часто не є керманичем, що існують безліч почуттів та станів, які визначають наші дії і керують життям. Досліджувати та опановувати ці нестримні, суперечливі та змінні почуття випало на долю римлян.
За правління першого імператора Риму Октавіана Августа розпочалася «золота доба» римської літератури. Саме в цей час було написано найвизначніші твори римської літератури. Після припинення міжусобиць у Римі було офіційно проголошено настання нового «золотого віку», який приніс із собою принцепс («перший серед рівних» — так дозволяв називати себе Октавіан, уникаючи назви імператор). Ті, хто пережив жах громадянської війни, щиро вірили у настання «золотої доби» й усіма силами прагнули її прославити.
<span>1) Потерявшиеся в лесу
2)Огонек надежды
3) В гостях у людоеда
4) Роковая ночь семи дочерей
5) Спасение
6) Любящая семья</span>
А.Н.Радищев ( 1749 - 1802). А.С.Пушкин (1799 - 1837).
Смену дня и ночи символизирует Сова
