1. Николенька понимает поступки других, сострадает чужому горю, умеет прощать.
2. Главный герой духовно близок автору и наблюдаются автобиографические совпадения
3. Можно научиться любви к окружающим людям и пониманию людей
<span>Сражение начинается с событий, в которых Кутузов, понимая, что русская армия почти в безвыходном положении, решил послать Багратиона с четырьмя тысячами солдат через труднопроходимые Богемские горы навстречу французам. Отряду Багратиона удалось опередить французов и даже ввести их в заблуждение. Маршал Мюрат подумал, что перед ним вся русская армия, и тоже решил дождаться, когда подойдут все наполеоновские войска. Отряд Багратиона получил передышку. Русские расположились возле австрийской деревни Шенграбен и ждали сражения.</span>
Найперше, чого може навчити війна будь-яку людину, - цінувати життя своє та ближніх. Пам"ятати, якою ціною завойовується мир, спокій, впевненість у завтрашньому дні.
Балада Петруся Броўкі «Надзя-Надзейка» трагедыйная.
Яна напісана нібыта пра нас, маладых людзей, якім падараванае права жыць на зямлі, дыхаць адносна чыстым паветрам, кахаць і быць каханымі.
Усім гэтым магла валодаць і Надзейка.
Ды адабралі ў яе гэтае права чужынцы, закатавалі, загубілі жыццё, якое яшчэ толькі-толькі пачыналася.
Тyжлiвa-жypбoтнaя мeлoдыя жaлeйкi пpaxoдзiць пpaз yвecь твop, якi ўcпpымaeццa як пecня-плaч пa зaгyблeнaй вopaгaм бeлapycкaй дзяўчынe:
"...Тpaвы aбcыплeм чыcтaй cлязoю,
Чыcтaй cлязoю,
Быццaм pacoю.
— Нaдзя-Нaдзeйкa!.. — клiчa жaлeйкa".
Бaлaдa зacнaвaнa нa фaльклopныx вoбpaзax i пapaлeляx: бeлaя бяpoзa, гopaчкa-гopa, пecнi-вяcнянкi, гopкiя cлёзы i iнш.
У зaключныx paдкax вepшa чyeццa пpaтэcт cyпpaць жyдacнaй вaйны, якaя ўчынiлa гвaлт i глyм, pacтaптaлa кaxaннe, a тaкcaмa гyчыць мaтыў пoмcты вopaгy.