А ви знаєте що школа нам дає зання.При тому що ми потім добре вчимо всі уроки щоб поступити в університет.Те ж наше знання передається своїм дітям, внукам, і далі...Так що школа це наш другий дім наша сімья.Так що зробимо висновок що в школу ходити лінь а навчання потрібне щоб поступити в університет, потім знайти роботу.
Вечір. На нічному небі сяють зірки, переливаються. Всі вже давно міцно сплять, а я міркую над важливим для мене запитанням: чи є насправді інопланетяни? А НЛО? Недовго гадаючи про це, у мене повільно закриваються очі.
Раптом щось загуркотіло, заворушилось... "Хтось відкрив двері" - думаю.
-Добридень, земляне! - почувся якийсь незнайомий голос.
Ви Хто? - китаю я.
-Я інопланетян. Я приїхав зі своєю космічною тарілкою, щоб подивитися на життя на землі.
-Розкажи, будь ласка, про свої пригоди!!!- ніби зачарований, питаю.
-Я тільки починаю подорожувати, тому що мені тільки 10 років. Давай треба візьму із собою.
(написати побачене).
-
Цього року для екскурсії класом ми вибрали місто Львів. Львів – моє улюблене місто ще з юності, тому дуже хотіла познайомити дітей з ним. Оскільки я не була тут більше 20 років, для екскурсії вирішили замовити екскурсовода. Вивчаючи інформацію по гідах, читаючи відгуки на різних форумах я зупинилась на тому, що краще не шукати екскурсовода, а звернутися в туристичну фірму, або екскурсійне бюро міста Львова. Ще під час телефонної розмови з менеджером фірми «Топ-Тур Львів», я зрозуміла, що можу не переживати на рахунок організації нашої поїздки. Мені залишалось тільки придбати білети до Львова і назад. Дуже потішило, що оплату можна було перерахувати в повній сумі на картку, оскільки я дуже боялась їхати з грішми у поїзді. По приїзді у Львів нас зустріли на вокзалі, екскурсовод відвела нас на автобус на якому ми мали кататися найблищі години по місту. Ми піднімалися на Високий Замок, оглядали весь Львів з великої висоти. Наробили безліч фото. Ми заходили в відомий на всю Україну Собор св. Юра, в костел св. Ельжбети. Після цього ми поїхали на екскурсію по Личаківському кладовищі. Там дуже цікаво було як мені так і учням. Після екскурсії ми знову сіли в автобус і поїхали в хостел. В хостелі ми тільки залишили речі, оскільки година поселення ще не настала. Наш хостел знаходився в самому центрі, недалеко від ратуші і оперного театру. Харчування ми замовили також у туристичному агентстві. На обід ми пішли в красиве затишне кафе. Нас годували борщем, на друге у нас була відбивна з картопляним пюре та овочевий салат. Дешево, але ситно і смачно. Після обіду ми пішли в хостел, поселились, сходили в душ і позасинали. Правда на сон ми багато часу не гаяли, зібрались і пішли на вулицю. По плану у нас була пішохідна екскурсія по місту. «Середньовічні квартали Львова» – так називалась наша екскурсія. Ми гуляли по вуличках, вдихали аромати кави, заслуховувались музикантів, що стояли на кожній вулиці. Львів не тільки кавове а й дуже музичне місто. Нам дуже пощастило з екскурсоводом, розповідала голосно і чітко. Дітям та мені екскурсія сподобалася. Після екскурсії ми пішли на вечерю в те саме кафе. Їжа була так само смачна, порції великі. Після вечері ми пішли в хостел відпочивати, адже після важкої дороги та цілого дня екскурсій вже нічого не хотілося. На другий день у нас запланована була екскурсія «Львівські підземелля». Вона виявилась не менш цікавою та інформативною. Діти були просто в захваті. Після екскурсії ми пішли в Львівську майстерню шоколаду, копальню кави, сувенірні магазини. Всі купляли ласощі та сувеніри для себе та батьків. З повними сумками львівських подарунків та гарним настроєм ми вирушили на вокзал. На прощання з містом зробили групове фото на вокзалі. Львів, ми ще повернемось! <span>
© Джерело: ТОП-ТУР Львів, <span>http://top-tour.lviv.ua/rozpovid-pro-shkilnu-ekskursiyu-do-lvova/</span></span>
<span>Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
</span>
Праця - це важлива частина нашого життя. Я вважаю,що людина,яка не працює,не може називати себе гідною поваги інших.Людина повинна працювати,адже це допомагає нам жити і розвиватися,йти далі.Раніше завжди зневажали лінивих людей,бо бездіяльність,найгірша риса характеру. Мудрі люди завжди казали "Праця чоловіка годує,а лінь марнує". І це дійсно так,бо якби небуло працьовитих людей,нашого світу теж не було б.Для себе я зробила(в) висновок,що праця має світове значення для народу.Не лінуйтесь,лінь шкодить і людині,і здоров'ю!
