Лірична - дієслово, означення
Пісня - іменник, підмет
Душа - іменник, присудок,
Народу - іменник, додаток
Це - частка
Безмежне - прикметник, означення
Поле - іменник, підмет
Засіяне - прикметник, означення
Зернинами - іменник, додаток
Історії - іменник, додаток
І - сполучник
Заквітчане - прикметник, присудок
Людськими - прикметник, означення
Надіями - іменник, додаток
(складне, розповідне, неокличне, усі частини двоскладні, повне, поширене)
Повіяв вітерець , розніс навколо попіл від вогнища.
Повіяв вітерець , і похилились верби додолу .
Рідною є для нас земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. Це скарби, даровані Богом. Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості. Любов до батьківщини називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, яке дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в ім'я свого народу.
«Чому, сказати, й сам не знаю,Стежина в ріднім краї...Наша земля — Україна. Любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом.
Для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами.
Мій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кров'ю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова — співучий, неповторний і чарівний.
такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову...
Ота стежина в ріднім краї, дна біля воріт»Живе у серці стільки літНебо єдиною в світі батьківщини.У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і поразки...
Я дуже полюбляю зимові канікули до та після різдвяного свята. Я проводжу їх вдома, у родинному затишку. В цей час у нашій домівці світиться святковими вогниками прикрашена ще з Нового року ялинка. По телевізору показують улюблене кіно. У батьків в цей час багато вихідних, тому ми можемо проводити цілі дні разом, всією родиною. Цьому на канікулах я радий найбільше.
Є час пограти разом в ігри, сходити на майдан до великої міської ялинки. Там можна взяти участь у розвагах з Дідом Морозом та Снігуркою, покататися на різних святкових аттракціонах.
А вдома в нас часто бувають гості, тому сумно не буває ніколи. На Різдво ми збираємося з родичами за столом зі смачими наїдками, солодощами, а починаємо святкову трапезу з куті.
Сестра з подружками ворожать зі свічкою: вони виливають у чашку віск, а потім щось там бачать та хихикають по кілька годин. А в мене теж багато справ. Ми з друзями колядуємо у Свят-вечір, а вранці прокидаємося рано та ходимо посівати. Потім хвалимося перед батьками надбанням: конфетами та невеликими грошима.
Я починаю чекати свята Різдва та різдвяних канікулів ще з самої осені, передчуваючи веселе проведення часу
