<span>Накануне знаменательной и памятной даты – Дня Победы в школе прошли мероприятия, посвященные
этому Великому празднику. Во всех
классах с 6 мая по 8 мая прошли Уроки Мужества, на которых ребята читали стихи,
смотрели документальную хронику военных лет, знакомились с художественными
фильмами о войне. 7 мая на концерте «У войны не женское лицо» присутствовали не
только учащиеся 2 – 7 классов, но ветераны педагогического труда. 8 мая для
ветеранов социально – реабилитационного центра для престарелых людей учащиеся
школы подготовили праздничный концерт под названием «Спасибо Вам, седые
ветераны!». Ветераны с огромным
удовольствием смотрели на выступления ребят и потом долго благодарили их. В
этот же день, в рамках ежегодно проводимой акции «Цветы солдату», состоялся
митинг памяти у мемориальной доски Герою Советского Союза маршала
Жаворонкова. Участники митинга возложили цветы к мемориальной
доске маршала.</span>
Думаю это должно помочь:
Фа́кторы произво́дства<span> — экономические ресурсы, необходимые для </span>производства<span> товаров и услуг.
</span><span>Традиционно выделяют следующие факторы производства:
</span><span>Труд
</span><span>Капитал
</span><span>Предпринима́тельские спосо́бности
</span><span>Информация
</span>(Надеюсь помог чем смог)
Я думаю ответ 4, т. к. методом исключения можно отбросить варианты 1 и 2, а для 3 можно привести опровергающие примеры например исследование истории или права.
Гуманність (гуманізм) - це людинолюбство, усвідомлення власної цінності і цінності іншої людини.
Гуманізм підкреслює саме людські якості особистості, то, що відрізняє його від тваринного світу, а долучає до сфери духовного.
«Людина стоїть в центрі світу», - ось девіз гуманістів Середньовіччя (саме там знаходяться витоки даного вчення). У сучасному суспільствознавстві до гуманізму відносять два напрямки: антропоцентризм і індивідуалізм.
Представники гуманістичних поглядів вважають, що в природі людини спочатку закладено добру або, по крайней мере, нейтральне початок. Руйнівні сили в людях є результатом незадоволених потреб, а не якихось вроджених вад. І дійсно, гуманізм народився на тлі матеріального благополуччя італійської знаті і богеми (художників, письменників), коли їх фізіологічні потреби були задоволені, люди відчували себе в безпеці. Тоді і виникло прагнення до головного змісту гуманізму (по Маслоу) - творчого перетворення навколишнього світу.
Очевидно, що вчення Маслоу збігається зі світоглядом великого російського письменника 19 століття Федора Михайловича Достоєвського. Я, як і Достоєвський, не впевнений в тому, що після глобальної катастрофи людство буде проповідувати ідеали гуманізму. Швидше за все, воно буде прагнути до виживання.
Але в звичного життя без глобальних потрясінь цінності гуманізму потребують пропаганди і захисту. Наприклад, права другого покоління з Загальної декларації прав людини 1948 року, що закріплюють за людиною право на духовне вдосконалення.
Багато чого, звичайно, залежить в цьому питанні і від індивідуальних принципів кожної людини. Є люди, які на терпить лихо кораблі рятують в першу чергу жінок і дітей, а потім рятуються самі. Це особистості з великої літери. Вони не зможуть спокійно жити, якщо надійдуть інакше.
Висновок: щоб не втратити самоповагу треба в будь-якій ситуації залишатися людиною.
