Епітет<span> - художнє означення, яке образно чи емоційно розкриває ознаки певного </span><span>явища.</span>
їхати назустріч вітру, маю надію на зустріч, побачилися вдень, прийшов у день народження, кульки злітають угору, літак врізався в гору, підійшов до купи іграшок, усі зібралися докупи, відпочивали втрьох, світилося втрьох вікнах, ходили по нашому полю, усе зробили по-нашому.
Дехто схильний розглядати мову тількі як засіб комунікації, іструмент порозуміння між людьми. Насправді ж це не так,мова може бути показником народу.Для того,щоб спілкуватися з жителями інших країн,потрібні знання хоча б однієї іноземної мови.Мова-для кожного,як скарб своєї країни.Кожен народ оберігає її та шанує.Кожна країна надає перевагу вивчати саме свою мову,але не можна обмежувати себе знанням лише однієї мови.Адже,скільки ти знаєш мов,стільки й раз ти людина з великої літери!
Якось зустрілися іменник і прислівник.
- Я краще! Я найкращий!-сказав іменник
- А чого ті так загукав, а? Я мабуть краще за тебе!
І довго вони сперечалися, до поки ж не вирішили спитати у всіх. Підійшли до дієслова, спитали. Він сказав що прислівник краще.
Іменник загукав:
- Звісно, він твій помічник!!!
До прикметника підійшли:
- Я за іменник.
- Ну звісно, ви друзі!!!- обурено сказав прислівник.
Підійшли до займенника. Він роздумав, подумав, сказав ось що:
- Що я можу сказати. Ви обидва частини мови! Прислівник допомагає дієслову. Без нього була би провалина у мовлені. Іменник, зв*язаний теж з дієсловом, та ви навіть не здогадуєтесь, та іноді самі допомагаєте друг-другу! Я голосую за вас обох!
Тож всі частини мови допомагають один-одному! Без прислівника була би велиииика провалина у мовлені! У нашій украйнській гарній мо