<span><em>Міні-твір...добав ще щось своє ,писала на швидкоруч.</em>
Українська мова
надзвичайно мелодійна . Дуже багато пісень можна почути в наші часи українські
пісні ,особливо їх багато на майданах України. Гетьмани ,козаки .великі вояки ,
йшли в походи спіючи ,прославляючи Україну ,піснями,здобувавши перемогу. Мені
здається, що від самого народження і до смерті людину по її життєвому шляху
супроводжує пісня. І це зовсім не дивно, адже українська мова є такою
милозвучною, що кожне речення звучить, наче пісня. Якби я могла складати вірші, то неодмінно написала б вірш-заклик до
народу, у якому спонукала б українців до більш глибокого вивчення української
мови, яка грає всіма барвами в наших піснях. Якби не було пісень, я вважаю, не
було б і тієї Україні, яку ми знаємо!</span>
Черемха,абрикос,телефон,народний,медаль,сигнал,телеграма,депутат,температура,телефон
<span>Битва гриміла день і ніч.
В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хатіхірург працював без перерви оце вже кілька днів.
Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка<span> свіжа людина</span>(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни.
Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стілпошматованих людей(мн, с.р.). Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення — головні, порожнинні й інші.
Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.</span>
<span>
</span>
Йому допомогли його мудрість кмітливість та батьки